Кордюм Арнольд Володимирович
КОРДЮ́М Арнольд Володимирович (справж. – Андрій; 13. 07. 1890, м. Станіслав, нині Івано-Франківськ – 29. 08. 1969, Київ) – кіноактор, режисер, сценарист. Чоловік Л. Кордюм-Островської, батько В. Кордюма. Член СКінУ (1958). Учасник 1-ї світової війни. Освіта середня. Зіграв Козака у першому повнометраж. ігровому укр. х/ф «Запорізька Січ» (1912, реж. Д. Сахненко). Перебував на адм. роботі (1921–24); працював ідеол. дир. Ялтин. кінофабрики Всеукр. фотокіноупр. (1924–25); реж. Одес. кінофабрики (1925–27), київ. кінофабрики «Українфільм» (1928–35), кіностудії «Узбекфільм» (згодом «Ташкент. кіностудія», 1935–40, 1941–43); нач. упр. культури Чернів. обл. (1944–46); дир. і гол. реж. Дрогоб. муз.-драм. театру (нині Львів. обл., 1946–47); на кіностудії «Київнаукфільм» (1947–55). Реж. худож. стрічок: «За лісом» (1926), «Справа № 128/с», «Непереможні» (обидві – 1927), «Напередодні», «Джальма» (обидві – 1928, співавтор сценарію), «Вітер з порогів» («Останній лоцман», 1929), «Мірабо» (1930, також роль Матроса), «Полум’я гір» (1931), «Останній порт» («Загибель ескадри», 1934, співавтор сценарію, також роль Матроса з гармошкою), «Країна весни» (1935), «Азамат» (1940). Автор-реж. докум. і наук.-популяр. кінокартин: «Колгоспні таланти» (1940), «Асканія-Нова» («Степова перлина», 1947), «В дружбі з наукою» (1948), «Соняшник» (1949), «Слюсарні операції» (1953), «Паровоз» (1955). Роботи К. відзначаються актуальністю. За жанром його фільми можна поділити на два типи: історико-рев. і соц.-побут. Зображував укр. село післярев. періоду, міжнац. стосунки. К. – один із основоположників нової естетики вітчизн. німого кінематографа. Використовував комбінов. зйомки (у фільмі «Мірабо» застосував метод домальовки на склі, зімітувавши ескадру франц. кораблів). Видав кн. спогадів «Минуле, яке лишається з нами» (К., 1965).
Літ.: Кино и время. Режиссеры советского художественного кино. Москва, 1963. Вып. 3.
Г. І. Давиденко, С. В. Тримбач
Рекомендована література
- Кино и время. Режиссеры советского художественного кино. Москва, 1963. Вып. 3.