Біотоп
БІОТО́П (від біо… і грец. τόπος — місце) — ділянка земної поверхні (суходолу або дна водойми) з однотипними умовами рельєфу, кліматичними особливостями та іншими абіотичними чинниками (світло, тиск, рН-середовища, механічні та фізико-хімічні властивості субстрату, мінеральні й органічні речовини тощо), яку займає певне біотичне угруповання (біоценоз). Між біоценозом і Б., які разом складають екосистему (біогеоценоз), існує тісна взаємодія, заснована на постійному обміні речовиною, енергією та інформацією. Отже, в загальному розумінні Б. — це неорганічний компонент екосистеми (біогеоценозу) зі специфічним комплексом умов, що визначає видовий склад організмів, а також особливості їхнього існування.
Водночас біотичний компонент впливає на Б., внаслідок чого останній зазнає змін у часі. Поняття «біотоп» близьке до поняття «екотоп». Інколи деякі автори помилково ототожнюють Б. з термінами «місце проживання» або «стація», що мають дрібніший і невизначений хорологічний ранг. Схожі Б. об’єднують у біохори — одиниці розчленування земної поверхні, які охоплюють просторово об’єднані подібні Б., розташовані в однотипних кліматичних умовах (напр., біохори пустель, степів, лісів тощо), а біохори — в біоцикли, які складають біосферу.