Біофабрика

БІОФА́БРИКА — під­приємство, на якому в контрольованому й регульованому режимах вирощують мікроорганізми, гриби, рослини, птахів та одержують від­повід­ну продукцію у ви­гляді природної біо­маси різноманітного за­стосува­н­ня. Як правило, Б. — це капітал. будівлі, де перед­бачені контроль та цілеспрямов. регуляція осн. умов оптим. жит­тєзабезпече­н­ня організмів від­повід­но до їхніх біол. особливостей, зокрема температури, світла, вологості, режиму живле­н­ня, складу їжі, системи очище­н­ня повітря та видале­н­ня від­ходів, збира­н­ня продукції тощо. Сучасна Б. — високомеханіз. та автоматиз. виробництво. Залежно від біол. і технол. особливостей обʼєктів вирощува­н­ня створюються різні типи Б. Найві­доміші — в овочівництві, де в спеціаліз. теплицях на ґрунті або ін. субстратах (щебінь, керамзит тощо) з певною періодичністю до закріпленої на них корен. системи рослин подають поживні роз­чини (гідропоніка) чи їхні аерозолі (аеропоніка) й вирощують помідори, огірки, цибулю, деякі види капусти й певні садово-ягідні рослини (напр., полуниці). Овоч. ф-ки найчастіше роз­ташовують побл. великих пром. міст. Не менш ві­домі Б. з вирощува­н­ня с.-г. птахів — мʼясних курей-бройлерів, курей-несучок, пере­пелів тощо. Остан. часом інтенсивно функціонують Б., де вирощують їстівні гриби (печериці, гливи та ін.). Б. такого типу в Донбасі, Севастополі створ. у старих вугіл. шахтах і катакомбах. До Б. належать багато мікробіол. під­приємств, де одержують певні види й штами бактерій, дріжджів та мікро­скоп. грибів. За рахунок діяльності цих організмів від­бувається біо­синтез багатьох корм. і харч. продуктів, ліків, препаратів для біол. захисту від шкідників рослин і тварин, ферментів, «живих» добрив, напр., мікроорганізмів, що фіксують атмо­сфер. азот (бульбочкові бактерії) й забезпечують ним с.-г. рослини. Ві­домі під­приємства з одержа­н­ня біо­гумусу шляхом пере­робле­н­ня від­ходів з допомогою каліфорн. червʼяків. Іноді Б., залежно від спеціалізації, називають заводами. Так, в Україні до часів «пере­будови» най­значнішими з них були Кременчуц. завод білково-вітамін. концентратів, які одержували, вирощуючи дріжджі на вуглеводнях нафти; Трипіл. біо­хім. завод (Обухів. р-н Київ. обл.), де виготовляли корм. лізин методом біо­синтезу спец. штамами мікроорганізмів. Тепер ці заводи реконструюють й пере­профільовують з різ. причин. Ретельні багаторічні мед.-біол. дослідж. довели небезпечність вжива­н­ня дріжджів, вирощених на недо­статньо очищених парафінах. Зʼясувалося також, що самого лізину для балансува­н­ня пожив. цін. білків замало, треба за­стосовувати й інші незамін­ні амінокислоти. До Б. належать і під­приємства, на яких виготовляють антибіо­тики (пеніцилін, стрептоміцин, синтоміцин тощо). Це складні біо­технол. виробництва, де одержують важливі сполуки для лікува­н­ня людей і тварин. Остан­нім часом значних успіхів досягли фотобіо­технології, що базуються на викори­стан­ні фотосинтет. потенціалу мікро- та макро­скоп. водоростей. Вважають, що людство на­ближається до виріше­н­ня осн. про­блем пром. фотосинтезу, тобто цілеспрямов. одержа­н­ня природ. орган. речовин з вуглекислого газу, води й мінерал. сполук за рахунок енергії світла. Індустр. вирощува­н­ня водоростей здійснюють на спеціаліз. Б. В Україні найбільш ві­домі: філія «Барське вироб. під­приємство “Цукор­промводоналадка”» ВАТу «Акц. компанія “САТЕР”» (Вінн. обл.) та спеціаліз. цех з вирощува­н­ня водоростей, що діє на базі Ладижин. ТЕС. Обʼєктами мас. культивува­н­ня є зелені (хлорела, сценедесмус) та синьозелені (спіруліна) мікроводорості. Їхня біо­маса використовується як живий корм у рибництві; для одержа­н­ня білк.-вітамін. корм. добавок, особливо потрібних тваринам у зимово-весняний період; для виробництва нових харч. продуктів, лікар. засобів, деяких тех. продуктів (напр., клею для дражува­н­ня та інкрустації насі­н­ня цукр. буряка), а також для інтенсифікації процесів само­очище­н­ня водойм цукр. заводів.

У примор. зоні (Керч, Севастополь, Феодосія та ін.) створ. Б. з вирощува­н­ня каротинонос. зеленої мікроводорості дуналіели, деяких мор. макрофітів — продуцентів агару (філофора, ламінарій тощо), а також молюсків, раків, креветок, мальків цін. видів риби. Технології вирощува­н­ня гідробіо­нтів обʼ­єд­нують під на­звою «аквакультура» або марикультура (для мор. організмів). Вважають, що біо­технології, повʼязані з індустр. вирощува­н­ням вод. організмів, належать до найпер­спективніших напрямів роз­витку науки й біо­технологій 21 ст.