БІРУ́ЛЯ Олександр Костянтинович (27. 03. 1892, м. Новоолександрівськ Ковен. губ., нині м. Зарасай, Литва — 04. 08. 1967, Харків) — інженер шляхів сполуче­н­ня. Доктор технічних наук (1942), професор (1946). Заслужений діяч науки УРСР (1963). Державні нагороди СРСР. Учасник 2-ї світової війни. Закін. Петрогр. ін­ститут інж. шляхів сполуче­н­ня (1916). Працював зав. Вінн. філії НДІ без­рейк. доріг (від 1929); заст. дир. з наукової роботи УкршляхНДІ (Харків, 1931); у Харків. автомоб.-дорож. ін­ституті: 1931–36 — проф., завідувач кафедри дорож. справи, 1937–41, 1959–67 — завідувач кафедри будівництва і екс­плуатації шляхів, 1939–41 — за­ступник директора з навч. та наук. роботи, 1949–59 — директор Осн. напрями наук. діяльності: режими руху автомоб. транс­порту, конструюва­н­ня й роз­рахунок дорож. покрит­тів, водно-тепл. режим доріг, екс­плуатац. властивості автомоб. доріг, за­стосува­н­ня місц. матеріалів та укріпл. ґрунтів у дорож. буд-ві, праце­здатність та між­ремонтні строки служби дорож. покрит­тів та доріг.