БЛАХО́ВСЬКИЙ Стефан (Błachowski Stefan; 19. 05. 1889, м. Опава, нині Чехія — 31. 01. 1962, Варшава) — польський психолог, громадський діяч. Доктор філософії Ґет­тінґен. університету (1913), д-р психології Львів. університету (1917), д-р психол. наук По­знан. у-ту (1953). Студіював філософію, психологію та філологію у Львів. (1907– 09) та Віден. (1909) університетах, а психологію, фізику та біо­логію в Ґет­тінґен. університеті (Нижня Саксонія). Працював асист., доцент (1914–19) каф. філософії Львів. університету, одночасно 1918–19 — бібліотекар університет. б-ки; 1919–62 — проф., завідувач кафедри психології, декан, проректор, ректор (1946–48) По­знан. університету. Одночасно викладав психологію у Центр. військ. школі гімнастики і спорту у По­знані (1920–39, 1950–62) та у Таєм. університеті зх. земель у Варшаві (1941–44). Ініціатор створе­н­ня Ін­ституту психології при Варшав. університеті. Як проректор і ректор По­знан. університету організував від­новле­н­ня зруйнов. університет. будівель та б-к. Досліджував процеси памʼяті, матем. здібності, аналіз вправлянь (екс­тра- та інтр­аспективного); першим на під­ставі екс­периментів зʼясував причини реліг. ек­стазів та введе­н­ня в оману осіб, під­датливих сугестїї. Віце-президент (1959–61) і почес. чл. Польс. психол. товариства, ред. часописів «Kwartalnik Psychologiczny» (1930–48), «Przegląd Psychologiczny» (1952–62).