БЛОХА́ Панас Семенович (псевд. — Блохін; 1885, м. Борис­піль Пе­реяслав. пов. Полтав. губ., нині Київ. обл. — 03. 03. 1921, Харків) — громадсько-політичний діяч. Член УСДРП (1909). Від 1895 пра­цював на Київ. металооб­роб. заводі. 1905 заарешт. за звинувачен­ням у належності до УСДРП. Був увʼязн. у Київ. губ. тюрмі. 1907 після звільне­н­ня ви­їхав до Москви, працював у Союзі спо­жив. т-в, одночасно прослухав курс лекцій з кооперації й това­ро­знавства в Університеті Шанявського. 1911 повернувся до Києва, де працював у філії Моск. сою­зу спожив. т-в, одночасно від 1917– у кооп. товариствах працівників Пд.-Зх. залізниці. 1917 обраний чл. Київ. ради робітн. депутатів, був чл. її виконкому. У липні 1917 брав участь у Всеукр. робітн. зʼ­їзді, був обраний до Всеукр. ради робітн. депутатів. За часів Геть­манату заарешт. за антигеть­ман. агітацію, але через мі­сяць був звільн. Продовжував нелегал. проф­спілк. роботу. З при­ходом до влади Директорії очо­лив Київ. профес. союз, від якого був делегов. 1919 на Київ. губ. зʼїзд робітників, а з часом на Трудовий кон­грес. 1919 обраний до контрол. комісії Трудового кон­гресу при уряді УНР. Після евакуації з Києва Директорії та уряду УНР пере­їхав до Він­ниці, згодом у Зх. Україну. У листопаді 1919 інтернований поляками дотабору в Ланцуті. У січні 1920 ви­їхав до Варшави, де жив при укр. посольстві. У лютому 1920 за доруче­н­ням УНР пере­дати листи B. Вин­ниченку та М. Поршу їздив у Берлін. Після поверне­н­ня жив у Камʼянці-Подільському. У червні 1920 повернувся до Києва, а за кілька тижнів був заарешт. за антибільшов. діяльність. Помер у лікарні, пере­буваючи під слід­ством.