БОБИ́Р Діодор Микола­йович (05(18). 06. 1907, м. Архангельськ, РФ — 23. 01. 1980, Київ) — письмен­ник і пере­кладач. Премія ім. М. Рильського (1980). Учасник 2-ї світової війни. Народився у сімʼї політ. засланців (батько, татар. журналіст Н. Мамадижський, помер на заслан­ні 1912, мати, укр. вчителька О. Бобир, 1909 отримала до­звіл повернутися в Україну). 1925–29 навч. на філол. факультеті Київ. ІНО, слухав лекції М. Зерова. У 1930-х рр. жив у РРФСР, працював у пресі, на радіо, був актором і режисером провінц. театрів. 1945–47 — зав. літ. частини Чернів. укр. муз.-драм. театру, в якому 1945 у його пере­кладі по­ставлено ви­ставу «Мачуха» за О. де Бальзаком. Пере­кладач з рос. (О. Пушкін, М. Лермонтов, О. Грибоєдов, Л. Тол­стой, А. Чехов, М. Горький, Ф. Гладков, В. Солоухін, О. Вампілов, А. Іванов та ін.), авар. (Р. Гамзатов), нім. (Г. Гайне), серб. (Б. Нушич) та ін. літ-р. Ви­стави за пере­кладами Б. — «Старі друзі» Л. Малюгіна (1947), «На дні» та «Вороги» М. Горького (обидві — 1952), «Влада темряви» Л. Толстого (1954), «Гірка доля» О. Писемського (1955), «Д-р» («Доктор філософії» Б. Нушича — пере­клав у спів­авт. з М. Рильським, 1956) — йшли в театрах Києва, Запоріж­жя, Тернополя. Пере­клав лібрето опер «Чародійка» (1948) та «Іоланта» (1961) П. Чайковського, «Богема» Дж. Пуч­чіні (1958), «Аскольдова могила» О. Верстовського (1959), «Манон» Ж. Масне (1968), написав новий текст лібрето опер «Катерина» М. Аркаса (1963) та «На русалчин Великдень» М. Леонтовича (1977). Автор статей з питань теорії і практики худож. пере­кладу. Писав вірші.