Бобир Микола Іванович
БОБИ́Р Микола Іванович (03. 10. 1950, с. Степанці Канівського р-ну, нині Черкаської обл.) — матеріалознавець. Доктор технічних наук (1991), професор (1994), академік НАНУ (2024). Заслужений діяч науки і техніки України (1998). Державна премія УРСР в галузі науки і техніки (1990). Закінчив Київський політехнічний інститут (1974), де відтоді й працює (нині Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»): інженер-стажист (1974–76), молодший науковий співробітник, асистент (1979–81), старший викладач (1981–84), доцент (1984–91), професор (від 1991), декан мех.-машинобудівного факультету (1994–99), завідувач кафедри динаміки і міцності машин та опору матеріалів (від 1994); водночас від 1999 — директор Мех.-машинобудівного інституту при Університеті. Наукова діяльність пов’язана з виробленням основ моделювання процесів накопичення пошкоджень та граничного стану нових конструкційних матеріалів в умовах малоциклового термосилового навантаження (деформування). Запропонував феноменологічні моделі нагромадження пошкоджень та руйнувань, заснованих на концепції енергії мікронапруг з урахуванням основних ефектів циклічного навантаження при складному напруженому стані.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Ползучесть и долговечность материалов при программном нагружении. К., 1982 (співавтор); Определяющие уравнения и критерии предельного состояния при непропорциональном малоцикловом нагружении. К., 1991; Втома конструктивних елементів металорізальних верстатів в ймовірнісному вигляді // Наук. вісті Нац. тех. університету України «Київ. політех. інститут». 1998. № 3; Обобщенная модель повреждаемости конструкционных материалов при сложном малоцикловом нагружении // ПП. 2000. № 5.