БОБРЕ́ЦЬКИЙ Микола Васильович (01. 06. 1843, с. Троянка, нині Голованів. р-ну Кіровогр. обл. — 24. 09. 1907, Київ) — зоолог. Доктор зоології (1873), професор (1877). Навч. у Київ. духов. семінарії (1857– 61), закін. Університет св. Володимира у Києві (1866), де й працював: 1868–76 — лаборант зоотоміч. лаб., приват-доцент, від 1877 — завідувач кафедри зоології, 1881–83 — секр. фіз.-мат. ф-ту, 1900–07 — ректор, зав. агроном. кабінету; одночасно читав лекції на Вищих жін. курсах. Дійсний член Імператор. товариства любителів природо­знавства, антропології та етно­графії (при Моск. університеті) та С.-Петербур. товариства природо­знавців. Осн. напрям наук. діяльності — ембріологія без­хребетних. Досліджував ембріон. роз­виток і анатом. будову поліхет, членистоногих (ракоподібних і комах), мʼякунів. Об­ґрунтував теорію зародкових листків, яку роз­робили основоположники еволюц. порівнял. ембріології О. Ковалевський та І. Мечников. Видав перший у Росії під­ручник із зоології для університетів «Курс зоологии» у 2-х т., який витримав 3 вид. (1884, 1887, 1891). У ньому Б. приділив багато уваги екології тварин та встановлен­ню філогенет. звʼязків між окремими групами тварин. світу. Працював у Київ. товаристві природо­знавців. Під його керівництвом 1898 був організов. перший в історії Київ. університету наук. студент. гурток аматорів природо­знавства.