БОГАЄ́ВСЬКИЙ Олексій Якович (10(22). 02. 1890, містечко Ковалівка, нині село Шишац. р-ну Полтав. обл. — 10. 05. 1959, Нью-Йорк, похов. на Ново-Дівєєв. цвинтарі, місцевість Нанует, шт. Нью-Йорк) — лікар, громадсько-політичний діяч. Професор (1927). Учень і спів­роб. Т. Яновського. Закін. мед. факультет Університету св. Володимира у Києві (1916). У 1916–26 працював зав. рентґенкабінетом у Київ. військ. го­спіталі. Водночас від 1920 приват-доцент Заснував і очолював (1924–41) першу само­стійну каф. рентґенології в Київ. мед. ін­ституті. Голова рентгенолог. під­секції мед. секції ВУАН (1924). Опублікував низку праць із питань рентґенодіагностики й терапії. Автор низки праць з рентґенодіагностики. У спів­авт. з М. Губергріцом та ін. під­готував і видав «Медичний порадник: Довід. з клін. медицини для лікарів» (1929, пере­вид. 1940). Під час 2-ї світової війни працював лікарем, читав курс рентгенології у від­нов. Київ. мед. ін­ституті., з яким 1943 ви­їхав до Польщі, 1944 — Німеч­чини. Після війни брав участь в організації Мед. від­ділу УВАН (Мюнхен). Наукові праці присвяч. пита­н­ням рентґенодіагностики раку грудної залози, травного тракту, інород. тіл.