Богодухівський район

БОГОДУ́ХІВСЬКИЙ РА­ЙО́Н — район, що знаходиться у пів­нічно-західній частині Харківської області. Утвор. 1923. Площа 1,16 тис. км². Насел. 47 456 осіб (2001, складає 90,2 % до 1989), більшість — українці. У р-ні — м. Богодухів (райцентр), 2 смт — Гути і Шарівка, 77 сільс. насел. пунктів. Залізнич. ст.: Богодухів, Максимівка, Губарівка, Гути, Купʼєваха. Р-н знаходиться у межах від­рогів Середньорос. височини та Полтав. рівнини. Поверх­ня — під­вищена пологохвиляста рівнина, роз­член. долинами річок, балками та ярами. Найбільш під­вищена сх. частина р-ну. Корисні копалини: су­глинки, глини, пісковики, які є сировиною для виробництва цегли, торф. На тер. Сухинян. і Хрущовомикитів. сільс. рад від­крите й роз­робляється Скворцов. газове родовище. Найбільша річка — Мерло з притоками Мерчик, верхівʼя Рябини, Братениці (бас. Дні­пра). Збудовано Олександрів. водо­сховище, 110 ставків (1,5 тис. га водного дзеркала). Пере­важають чорноземи. 1932–33 на тер. Богодухівщини лютував голодомор. Під час 2-ї світової війни тричі (у жовтні 1941, лютому, серпні 1943) від­бувалися тяжкі бої. На фронтах загинули 7692 уродженці р-ну. Під час окупації з р-ну було вивезено на каторжні роботи до Німеч­чини 4190 осіб. Осн. галузь економіки р-ну — с. госп-во. Пл. с.-г. угідь 88,9 тис. га. С. госп-во спеціалізується на вирощуван­ні зерн. культур, соняшнику і цукр. буряків. Роз­винене тварин­ництво молочно-мʼяс. напряму. Найбільше пром. під­приємство — ВАТ «Первухин. цукрозавод» (смт Гути, збудов. 1869). Є цегел. і мех. заводи, швейна та меблева ф-ки. У р-ні — 35 заг.-осв. шк., рай. навч.-вихов. комплекс, обл. навч.-вихов. комплекс для дітей-сиріт (обидва — Богодухів), ДЮСШ, мед. училище, ПТУ, навч.-вихов. комбінат асоціації «Харківцукор» у с. Лозова. Мед. обслуговува­н­ня здійснюють центр. ра­йон­на й 4 дільничні лікарні, шкірно-венерич. диспансер, амбулаторія, 45 фельдшер.-акушер. пунктів, є 2 санаторії (смт Шарівка, с. Ріпки). У р-ні — 38 Будинків культури та клубів, 41 б-ка, Центр дит. та юнац. творчості, школа естет. вихова­н­ня, 5 музеїв. Є готель, від­діл. 2-х банків у м. Богодухів. Діють 4 реліг. громади УПЦ МП. Археол. памʼятки: у Богодухові, а також 2 скіф. городища (6–3 ст. до н. е.) побл. сіл Полкова Микитівка і Хрущова Микитівка, с-ще скіф. часу (с. Губарівка), 2 с-ща черняхів. культури (3–6 ст.) побл. сіл Кручик і Лозова, бл. 200 курганів. Побл. смт Шарівка зберігся унікал. палацо-парк. ансамбль (19 ст.), є 4 заказники і 2 памʼятки природи місц. значе­н­ня. Спорудж. 44 памʼятники воїнам-визволителям і землякам, які загинули під час 2-ї світової війни. З історією р-ну тісно повʼязані імена багатьох видат. діячів культури й науки. У с. Кручик народився й провів більшу частину життя дослідник, винахідник, засн. Харків. університету В. Каразін. Уродженці с-ща Шарівка: В. Нахабін — композитор і диригент, ректор Харків. консерваторії, та В. Ємець — організатор кількох кобзар. шкіл, сконструював по­двійну 62-струн­ну бандуру, написав одну з перших книг про мистецтво гри на бандурі «Кобза і кобзарі». Від ві­домого бандуриста з с. Ріпки Г. Гончаренка Леся Українка записувала нар. пісні та думи. Уродженцями Б. р. є також історик, академік НАНУ П. Тронько (с. Заброди), д-р геол.-мінерал. н. П. Зарицький (с. Губарівка) та ін.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю