Богодухів

Визначення і загальна характеристика

БОГОДУ́ХІВ — місто Харківської області, райцентр. Знаходиться на правому березі р. Мерло (притока Ворскли, бас. Дні­пра), за 58 км від обл. центру. Залізнична ст., авто­станція. Площа 16,23 км². Насел. 18 224 особи (2001, складає 96,1 % до 1989): українці — 86,5 %, росіяни — 10,7 %, білоруси — 0,7 %, проживають також татари, вірмени, євреї, поляки та ін. Рельєф — пологохвиляста рівнина, роз­членована річк. долиною, ярами та балками. Перші істор. пові­домле­н­ня про поселе­н­ня на пд. кордоні Рос. держави під на­звою Дяків Острог припадають на 1571. Проте датою заснува­н­ня міста вважають 1662, коли на тер. сучас. Б. оселилися понад 1200 козаків на чолі з отаманом Тимофієм Крисою й заснували тут Богодухів. слободу. 1681 Б. отримав Маґдебур. право. Поселе­н­ня неодноразово за­знавало нападів крим. татар. Для захисту від них тут побудовано фортецю й роз­ташовано сотню Охтирського козац. полку (1681–1765). Від 1765 введено коміс. правлі­н­ня при ві­домстві Охтир. провінції. За­проваджено Харків. намісництво. Від 1780 Б. — повітове місто. За пере­писом 1897 насел. становило 11,7 тис. осіб. На­прикінці 19 ст. в місті було 1600 будинків, працювало кілька цегел. та шкір. заводів, 2 парових млини, церк.-приход. школа, двокласне міське приход. училище, жін. г-зія. Від 1923 — райцентр. 1932–33 вражене голодомором. 1941–43 окуповане нім. військами. Під час окупації було страчено 222 жит. Б., 345 осіб вивезено до Німеч­чини. Нині у Б. діють 13 пром. під­приємств та їхні філії. Найбільші: ЗАТ «Богодухів. мʼясокомбінат», ВАТи — «Богодухів. молокозавод», «Богодухів. хлібозавод», ТОВ «Богодухів. завод продтоварів». У Б. — рай. навч.-вихов. комплекс, 2 заг.-осв. шк., обл. навч.-вихов. комплекс для дітей-сиріт, школа естет. вихова­н­ня, мед. училище, ПТУ; поліклініка, лікарня, шкірно-венерич. диспансер; Будинок культури, 2 б-ки, Центр дит. та юнац. творчості, ДЮСШ, стадіон, 25 спорт. май­данчиків. Діє Богодухівський крає­знавчий музей. Є готель, від­діл. 2-х банків. Діє УПЦ МП. 1991 збудов. Свято-Покров. храм. У межах міста виявлено памʼятки археології: стоянку періоду пізнього палеоліту (40– 10 тис. рр. тому), 2 поселе­н­ня пізньозруб. культури (межа 2– 1 тис. рр. до н. е.), 4 с-ща скіф. часу (6–3 ст. до н. е.). У місті встановлено бронз. погру­д­дя Т. Шевченка, спорудж. меморіал Слави на пошану памʼяті земляків, які загинули під час 2-ї світової війни, та воїнів-визволителів. У Б. народилися: письмен­ниця М. Грінченко, композитор В. Борисов, кінореж. В. Івченко, кіно­оператор М. Чорний. Тут минули дит. та юнац. роки художника М. Дерегуса, письмен­ника М. Хвильового, працювали бандурист І. Кучугура-Кучеренко, письмен­ник Д. Бедзик.

Літ.: див. Богодухівський район.

Д. К. Тризна

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю