Богодухів

БОГОДУ́ХІВ  — місто Харківської області, райцентр. Знаходиться на правому березі р. Мерло (притока Ворскли, бас. Дніпра), за 58 км від обл. центру. Залізнична ст., автостанція. Площа 16,23 км². Насел. 18 224 особи (2001, складає 96,1 % до 1989): українці — 86,5 %, росіяни — 10,7 %, білоруси — 0,7 %, проживають також татари, вірмени, євреї, поляки та ін. Рельєф — пологохвиляста рівнина, розчленована річк. долиною, ярами та балками. Перші істор. повідомлення про поселення на пд. кордоні Рос. держави під назвою Дяків Острог припадають на 1571. Проте датою заснування міста вважають 1662, коли на тер. сучас. Б. оселилися понад 1200 козаків на чолі з отаманом Тимофієм Крисою й заснували тут Богодухів. слободу. 1681 Б. отримав Маґдебур. право. Поселення неодноразово зазнавало нападів крим. татар. Для захисту від них тут побудовано фортецю й розташовано сотню Охтирського козац. полку (1681–1765). Від 1765 введено коміс. правління при відомстві Охтир. провінції. Запроваджено Харків. намісництво. Від 1780 Б. — повітове місто. За переписом 1897 насел. становило 11,7 тис. осіб. Наприкінці 19 ст. в місті було 1600 будинків, працювало кілька цегел. та шкір. заводів, 2 парових млини, церк.-приход. школа, двокласне міське приход. училище, жін. г-зія. Від 1923 — райцентр. 1932–33 вражене голодомором. 1941–43 окуповане нім. військами. Під час окупації було страчено 222 жит. Б., 345 осіб вивезено до Німеччини. Нині у Б. діють 13 пром. підприємств та їхні філії. Найбільші: ЗАТ «Богодухів. м’ясокомбінат», ВАТи — «Богодухів. молокозавод», «Богодухів. хлібозавод», ТОВ «Богодухів. завод продтоварів». У Б. — рай. навч.-вихов. комплекс, 2 заг.-осв. шк., обл. навч.-вихов. комплекс для дітей-сиріт, школа естет. виховання, мед. училище, ПТУ; поліклініка, лікарня, шкірно-венерич. диспансер; Будинок культури, 2 б-ки, Центр дит. та юнац. творчості, ДЮСШ, стадіон, 25 спорт. майданчиків. Діє Богодухівський краєзнавчий музей. Є готель, відділ. 2-х банків. Діє УПЦ МП. 1991 збудов. Свято-Покров. храм. У межах міста виявлено пам’ятки археології: стоянку періоду пізнього палеоліту (40– 10 тис. рр. тому), 2 поселення пізньозруб. культури (межа 2– 1 тис. рр. до н. е.), 4 с-ща скіф. часу (6–3 ст. до н. е.). У місті встановлено бронз. погруддя Т. Шевченка, спорудж. меморіал Слави на пошану пам’яті земляків, які загинули під час 2-ї світової війни, та воїнів-визволителів. У Б. народилися: письменниця М. Грінченко, композитор В. Борисов, кінореж. В. Івченко, кінооператор М. Чорний. Тут минули дит. та юнац. роки художника М. Дерегуса, письменника М. Хвильового, працювали бандурист І. Кучугура-Кучеренко, письменник Д. Бедзик.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю