Боданінський Алі Абдурефійович
БОДАНІ́НСЬКИЙ Алі Абдурефійович (1865, с. Бодана Сімфероп. пов. Таврій. губ., нині с. Петрове Сімфероп. р-ну, АР Крим — червень 1920, ст. Бузулук, побл. Мелітополя, нині Запоріз. обл.) — перекладач, етнограф, кримськотатарський громадський діяч. Брат У. Боданінського. Його батько А. Ісадулла був одним із перших просвітників серед крим. татар. Освіту Б. здобув у татар. учител. семінарії (Сімферополь, 1884). Працював учителем у Перекопі та Бахчисараї. Поширював серед учнів і насел. просвітн. ідеї, тому був звільнений з роботи. Переїхав до Сімферополя, до 1917 — чиновник. Від 1905 — актив. учасник нац.-визв. руху в лавах «молодотатар», близьких за своїми поглядами до есерів. Водночас захопився літ. діяльністю, переклав кримськотатар. мовою повість М. Гоголя «Тарас Бульба». Збирав фольклор рідного народу. Від 1917 Б. — один із лідерів лівого крила політ. руху крим. татар. 25 березня цього ж року обраний чл. Тимчас. Мусульман. виконав. комітету та його секр. Від липня — ред. російськомов. г. «Голос татар». Засудив більшов. переворот 1917 у Петрограді. У грудні обраний делегатом 1-го Курултаю, став його секр. Очолив фракцію лівих соціалістів, які об’єдналися з більшовиками. У вересні 1918 вийшов із Курултаю, а в листопаді вступив до РКП(б). Від поч. квітня до кін. червня 1919 (час існування Крим. рад. респ.) — чл. уряду та керуючий його справами. Ред. г. «Ени дунья» («Новий світ»), очолював татар. секцію при Крим. обкомі партії. У Мелітополі брав участь у створенні татар. комуніст. загону. Загинув у бою з білогвардійцями. В подальшому був канонізов. рад. історіографією як єдиний серед крим. татар герой воєн. дій 1918–20, оскільки ін. комуністи були репресовані.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Пословицы, поговорки и приметы крымских татар, собранные А. Боданинским, Э. Мартино и О. Мурасовым. Сф., 1915.
Рекомендована література
- Али Боданинский // Революция в Крыму. 1928. № 8;
- Кямилев Ф. Али Абдурефи Боданинский // Йылдыз (Зірка). 1980. № 2;
- Королев В. И. Возникновение политических партий в Таврической губернии. Сф., 1993;
- Зарубин А. Г., Зарубин В. Г. Без победителей. Из истории гражданской войны в Крыму. Сф., 1997.