БО­ДАНІ́НСЬКИЙ Усеїн Абдурефі­йович (01 (13). 12. 1877, с. Бо­дана Сімферопольського повіту Таврійської губернії, нині с. Петрове Сімферопольського р-ну, АР Крим — 17. 04. 1938, Сімферополь) — живописець, історик, етно­граф, музеє­знавець. Брат А. Бо­данінського. Член-кореспондент Всесоюзної академії художніх наук (1927). Початкову освіту здобув у татарській учительській семінарії Сімферополя (1895). За рахунок громадських коштів був від­правлений 1895 до Москви, де закінчив Строгановське вище художньо-технічне училище (1905; майстерня К. Коровіна) зі зва­н­ням художника ужиткового мистецтва. 1905–07 викладав малюва­н­ня в Комерційному училищі в Сімферополі, згодом повернувся до Москви, де викладав у Строгановському училищі. На Всеросійському конкурсі (1909) одержав 1-у премію за ескізи меблів. Від 1911 працював у С.-Петербурзі з академік архітектури І. Фоміним як художник-декоратор, виконував ескізи інтерʼєрів у громад. і приватних будівлях, оздобле­н­ня палаців і новобудов. Одночасно удосконалював свою майстерність за кордоном: 1907–09 від­відав Стамбул, Париж, Мюнхен і Дрезден. 1912 ви­вчав монументальний живопис доби Від­родже­н­ня в Римі, Флоренції та Венеції. Від 1917 — керівник Бахчисарайського палацу-музею кримськотатарської культури, від 1921 одночасно завідувач Бахчисарайського від­діле­н­ня Кримського комітету в справах музеїв та охорони памʼяток мистецтва й старовини.

Завдяки його стара­н­ням та авторитетові Бахчисарайський музей став найбільшим у Криму осередком культурно-просвітн­ницької роботи. 1925 очолив етно­графічний загін комплексної наукової екс­педиції в степову частину Криму. Один з організаторів, керівників та учасників археологічних та етно­графічних екс­педицій у Кирк-азізлер (Сорок святих), Ескі-Юрт, Старий Крим, Чуфут-Кале (1924–29). Керував Бахчисарайським російським товариством із ви­вче­н­ня Криму. Був художником-консультантом перших ігрових і документальних фільмів про життя кримських татар: «Алім» (реж. Г. Тасин, 1926, Ялтинська кіностудія), «Ешиль-Ада» («Зелений острів», 1925–27). Автор низки робіт з історії, археології та етно­графії кримських татар, крає­знавства та охорони памʼяток. 1934 був звільнений з посади завідувача музею. Усеїн Бо­данінський — художник великого таланту, але збереглося небагато його творів: пейзаж «Місячний вечір» (1910), «Піонери» (1930), обкладинка й 17 іл. (1926) для книжки «Кримські татарські дитячі пісні» (кримськотатар. мовою). Виконав ескізи костюмів до балету Б. Асафʼєва «Бахчисарайський фонтан» у Кримському державному татарському театрі (1927). У 1935– 37 виконував декоративні роботи на будівництвах у Москві та Тбілісі. У серпні 1937 заарештований за звинуваче­н­ням в участі у контр­революційній націоналістичній організації, а у квітні 1938 засуджений і страчений за вироком Військової колегії Верховного Суду СРСР.