БО́ЙКО Володимир Семенович (20. 09. 1938, м. Маріуполь Сталін., нині Донец. обл. — 10. 06. 2015, там само) — інженер-металург. Народний депутат України (від 2002). Герой України (2003). Державна премія України в галузі науки і техніки (1999). Державні нагороди СРСР. Ордени «За заслуги» 3-х ступ. (1997, 1998, 2001), св. Володимира (2001), Данила Галицького (2006). Закін. Жданов. металург. ін­ститут (1970). Від 1955 працював на Жданов. металург. заводі ім. Іл­ліча (нині ВАТ «Маріупол. металург. комбінат ім. Іл­ліча»): про­йшов шлях від трубо­провід­ника до нач. листо­прокат. цеху, 1985– 90 — нач. вироб.-роз­поряд. від­ділу, водночас 1987–90 — за­ступник директора з виробництва, 1990–97 — ген. дир., 1997–2002 — голова правлі­н­ня — ген. дир., від 2002 — голова правлі­н­ня. Під його керівництвом реконстру­йовано листо­прокат. цех № 1700, цех холод. прокатки, введено в екс­плуатацію нові вироб. потужності — машину без­перерв. литва заготівель у конвертор. цеху, цеху із виробництва вапна.