БО́КОЧ Василь Андрі­йович (01. 03. 1945, с. Вільхівці, нині Тячів. р-ну Закарп. обл. — 26. 04. 2024, Київ) — спів­ак (баритон). Народний артист України (2008). Закін. Київську консерваторію (1973; кл. Д. Євтушенка). 1961–64 — соліст Черкас. нар. хору; 1969–70 — в оркестрі нар. інструментів під керівництвом Я. Орлова; 1967–73 — соліст Ансамблю пісні і танцю Київ. військ. округу; 1973–76 — соліст ансамблю групи рад. військ у Німеч­чині; 1977–78 — спів­ак Держ. чол. хорової капели ім. Л. Ревуцького; від 1978 — соліст Нац. телерадіомовної компанії України. Від 1997 — викладач кафедри естрад. співу Київ. університету культури та мистецтв. У репертуарі — твори укр. (М. Лисенко, В. Косенко, Я. Степовий, М. Колес­са, А. Кос-Анатольський, Ю. Мейтус, О. Білаш) та зарубіж. (Й. Брамс, Ф. Ліст, Ф. Пуленк, С. Рахманінов) композиторів. На студії «Укртелефільм» знято 3 муз. фільми за його участю: «Романси Ю. Мейтуса на вірші М. Джаліля» (1982), «Спів­ає В. Бокоч. Пісні укр. композиторів» (1983), «По пісні до батька» (1991).