Бронетанкова техніка
БРОНЕТА́НКОВА ТЕ́ХНІКА — один із видів військової техніки, що охоплює різні класи броньованих бойових машин. Основу Б. т. складають: танки, бронетранспортери (БТР), бойові машини піхоти (БМП), самохідні установки (ракетні, артилерійські, протитанкові й зенітні), а також деякі типи спец. машин всебічного забезпечення. Броньовий захист у танків і створених на їхній базі машин — протиснарядний, у інших — протикульовий (проти осколковий). Для захисту екіпажу від зброї мас. ураження машини герметизують і обладнують фільтро-вентиляц. установками, а для маскування на полі бою — системами димопуску. Озброєння Б. т. — комплекс засобів ураження, автоматичних систем і приладів управління вогнем: ствольна артилерія, кулемети, ракетні та реактивні пускові установки, боєприпаси, вимірники, прилади наведення зброї, системи управління ракетами, далекоміри, обчислювачі тощо. Розрізняють також Б. т. зі спец. обладнанням, яку використовують для управління військами та зброєю, для забезпечення зв’язку, розвідки, радіоелектрон. боротьби, радіац., хім. й біол. захисту, інж., тех., тилового й морально-психол. забезпечення. Б. т. може перевозитися залізнич., водним і автомоб. транспортом, з використанням важких причепів.