Будівельно-шляхове машинобудування

БУДІВЕ́ЛЬНО-ШЛЯХОВЕ́ МАШИНОБУДУВА́ННЯ  — галузь важкого машинобудування, що спеціалізується на виробництві техніки для потреб промислового та житлового будівництва, будівництва шляхів, а також для добування і виготовлення будівельних матеріалів і виробів з них. Б.-ш. м. виникло у 1-й пол., набуло розвитку у 2-й пол. 19 ст. Зокрема у 80-х рр. 19 ст. виготовлено перші залізничний та кабельний крани, ланцюг. елеватор, сконструйовано паровий молот та молот з напівавтомат. паророзподільником. Кінні металеві котки з баласт. ящиками застосовували для ущільнення ґрунтів ще в 1-й пол. 19 ст., а на поч. 20 ст. уже випускали з паровими двигунами. У цей період в Україні налагоджено виробництво машин для підготовки буд. матеріалів, підйомних лебідок і транспортерів, скреперів, грейдерів, підйомників, парових молотів, землечерпалок, землесосів, розпушувачів тощо. Тоді ж набули поширення кінні рівняльні трикутники й відвальні дошки (прототипи бульдозерів), грейфери, грейдер-елеватори і -екскаватори. Від 1905 застосовували киркувальники, брудо- й пилоочисні машини на трактор. тязі, з’явилися перші екскаватори на гусеничному та колісному ходу. Перед 1-ю світ. війною в Києві почали випускати баштові крани. Підводні земляні роботи до 1913 здійснювали землечерпалками (в Україні їх налічувалося бл. 150 шт.) і землесосами. Значний внесок у теорію робочих процесів землерий. машин зробили укр. вчені та інженери, досвід яких узагальнив проф. Г. Дубелір у кн. «Грунтовые дороги, их постройка и уход за ними» (К., 1914). Наук. центрами, де працювали вчені та інж. у галузі будівництва та буд. техніки, в цей час в Україні були: Університет св. Володимира у Києві, Харків. університет, ліцей І. Безбородька в Ніжині. Руйнування, спричинені 2-ю світ. війною, потребували швидкого розвитку Б.-ш. м. 1945–48 почала створюватись укр. наук. школа шлях. будівництва, яка об’єднала вчених Київ., Дніпроп. й Одес. інж.-буд. інститутів, Харків. автодорож. та Дніпроп. гірничого інститутів. Сформувалися різні наук.-експерим. об’єднання, які зуміли створити низку потужних наук. напрямів. Нині підприємства Б.-ш. м. спеціалізуються на випуску екскаваторів (Вінн. експерим.-мех. завод, Приазов. об’єдн. «Гідравліка», Донец. екскаватор. завод «Тяжекс», Микол. електромех. завод «Гідромашина», Ніжин. ремонтно-мех. завод та ін.), скреперів (Новомоск. ремонтно-мех. завод, Бердян. пром. об’єдн. «Південмаш», Кахов. мех. завод та ін.), бульдозерів (Вінн. експерим.-мех. завод, Харків. ремонтно-мех. завод, Краснолуц. завод металообробки і машинобудування, Маріупол. експерим.-ремонт. мех. завод, Хмельн. мех. завод), грейдерів, траншеєкопачів, розпушників (Кременчуц. ВО «Дормашина», Дніпроп. електроремонт. мех. завод), прохідників, котків (Бахчисарай. завод «Доріндустрія», Калус. завод буд. машин), трамбівок, каменешліфувал. та каменеоброблюв. машин, кранів (Полтав. електромех., Дніпродзержин. мех., Нікопол. крано-буд., Севастоп. ремонтно-мех., Запоріз. мех., Дрогобицький автокранів, Чернігівський металоконструкцій заводи та ін.), бетонорізів, асфальторізів, канатокопачів, кабелеукладачів, забірників ґрунтів, аварійно-рятувал. та військ.-інж. машин, техніки для добування буд. матеріалів і корисних копалин тощо.

За останні роки укр. наук. школа механіки руйнування ґрунтів і порід створила десятки машин, інструментів і робочих органів, що не мають світ. аналогів. У Києві сконцентрована потужна н.-д. база, яка охоплює н.-д. та проектні інститути: Буд. виробництва, «Діпробудмашина», «Проектбудмеханізація», ОКБ «Будшляхмаш», Буд. конструкцій, Технології й механізації монтажних робіт, «Будпроект», Інж.-випробувал. центр. Науковці НДІ буд.-дорож. та інж. техніки розробили перший у світі механізов. землерийний інструмент багатофункціонал. призначення, перші вітчизн. роторні екскаватори (спільно з ЗАТ «Новокраматор. машинобуд. завод»). Осн. осередки буд.-шлях. промисловості України — сх. регіон та центр. регіон із Києвом. Нині тут працюють київ. ЗАТ «АТЕК» (екскаватори), ВАТ «Борекс» (трактори, екскаватори), Київ. експерим.-мех. завод (причепи-важковози, крани баштові, штукатурні станції «Салют», вібромайданчики, трубоукладачі, обладнання для покрівел. робіт), Київ. ремонтно-мех. завод (планетарні редуктори, запасні частини до автокранів), Київ. завод електромонтаж. виробів (низьковольтна апаратура для розподілу та обліку електроенергії, прилади засобів автоматизації, інструменти й електромонтажні вироби), Київ. дослідно-мех. завод (машини для ремонту й експлуатації доріг, густоміри, пенатроміри тощо). Серед найбільших укр. підприємств, які виготовляють та ремонтують машини і механізми для буд.-шлях. робіт, — Вінн. експерим.-мех. завод, Черкас. завод металоконструкцій, Харків. ремонтно-мех. завод, Харків. завод «Будгідравліка», Харків. завод транспорт. машинобудування, Луган. завод «Сантехдеталь», Лисичан. завод «Будмашина», Краснолуц. завод металообробки й маш.-буд. виробництва, Нікопол. завод металоконструкцій, Дніпроп. завод буд. машин, Слов’ян. мех. завод, одеські ВАТ «Краян», завод буд.-опоряджув. машин та ін.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю