Будівельно-шляхове машинобудування

БУДІВЕ́ЛЬНО-ШЛЯХОВЕ́ МАШИНОБУДУВА́­Н­НЯ — галузь важкого машинобудува­н­ня, що спеціалізується на виробництві техніки для потреб промислового та житлового будівництва, будівництва шляхів, а також для добува­н­ня і виготовле­н­ня будівельних матеріалів і виробів з них. Б.-ш. м. виникло у 1-й пол., набуло роз­витку у 2-й пол. 19 ст. Зокрема у 80-х рр. 19 ст. виготовлено перші залізничний та кабельний крани, ланцюг. елеватор, сконстру­йовано паровий молот та молот з напів­автомат. паророзподільником. Кінні металеві котки з баласт. ящиками за­стосовували для ущільне­н­ня ґрунтів ще в 1-й пол. 19 ст., а на поч. 20 ст. уже випускали з паровими двигунами. У цей період в Україні налагоджено виробництво машин для під­готовки буд. матеріалів, під­йомних лебідок і транс­портерів, скреперів, грейдерів, під­йомників, парових молотів, землечерпалок, землесосів, роз­пушувачів тощо. Тоді ж набули пошире­н­ня кінні рівняльні трикутники й від­вальні дошки (прототипи бульдозерів), грейфери, грейдер-елеватори і -екс­каватори. Від 1905 за­стосовували киркувальники, брудо- й пило­очисні машини на трактор. тязі, зʼявилися перші екс­каватори на гусеничному та колісному ходу. Перед 1-ю світ. війною в Києві почали випускати баштові крани. Під­водні земляні роботи до 1913 здійснювали землечерпалками (в Україні їх налічувалося бл. 150 шт.) і землесосами. Значний внесок у теорію робочих процесів землерий. машин зробили укр. вчені та інженери, досвід яких узагальнив проф. Г. Дубелір у кн. «Грунтовые дороги, их по­стройка и уход за ними» (К., 1914). Наук. центрами, де працювали вчені та інж. у галузі будівництва та буд. техніки, в цей час в Україні були: Університет св. Володимира у Києві, Харків. університет, ліцей І. Без­бородька в Ніжині. Руйнува­н­ня, спричинені 2-ю світ. війною, потребували швидкого роз­витку Б.-ш. м. 1945–48 почала створюватись укр. наук. школа шлях. будівництва, яка обʼ­єд­нала вчених Київ., Дні­проп. й Одес. інж.-буд. ін­ститутів, Харків. автодорож. та Дні­проп. гірничого ін­ститутів. Сформувалися різні наук.-екс­перим. обʼ­єд­на­н­ня, які зуміли створити низку потужних наук. напрямів. Нині під­приємства Б.-ш. м. спеціалізуються на випуску екс­каваторів (Вінн. екс­перим.-мех. завод, Приазов. обʼ­єдн. «Гідравліка», Донец. екс­каватор. завод «Тяжекс», Микол. електромех. завод «Гі­дромашина», Ніжин. ремонтно-мех. завод та ін.), скреперів (Новомоск. ремонтно-мех. завод, Бердян. пром. обʼ­єдн. «Пів­денмаш», Кахов. мех. завод та ін.), бульдозерів (Вінн. екс­перим.-мех. завод, Харків. ремонтно-мех. завод, Краснолуц. завод металооб­робки і машинобудува­н­ня, Маріупол. екс­перим.-ремонт. мех. завод, Хмельн. мех. завод), грейдерів, траншеєкопачів, роз­пушників (Кременчуц. ВО «Дормашина», Дні­проп. електроремонт. мех. завод), прохідників, котків (Бахчисарай. завод «Доріндустрія», Калус. завод буд. машин), трамбівок, каменешліфувал. та каменеоброблюв. машин, кранів (Полтав. електромех., Дні­продзержин. мех., Нікопол. крано-буд., Севастоп. ремонтно-мех., Запоріз. мех., Дрогобицький автокранів, Чернігівський металокон­струкцій заводи та ін.), бетонорізів, асфальторізів, канатокопачів, кабеле­укладачів, забірників ґрунтів, аварійно-рятувал. та військ.-інж. машин, техніки для добува­н­ня буд. матеріалів і корисних копалин тощо.

За остан­ні роки укр. наук. школа механіки руйнува­н­ня ґрунтів і порід створила десятки машин, інструментів і робочих органів, що не мають світ. аналогів. У Києві сконцентрована потужна н.-д. база, яка охоплює н.-д. та проект­ні ін­ститути: Буд. виробництва, «Ді­пробудмашина», «Проектбудмеханізація», ОКБ «Будшляхмаш», Буд. кон­струкцій, Технології й механізації монтажних робіт, «Буд­проект», Інж.-ви­пробувал. центр. Науковці НДІ буд.-дорож. та інж. техніки роз­робили перший у світі механізов. землерийний інструмент багатофункціонал. при­значе­н­ня, перші вітчизн. роторні екс­каватори (спільно з ЗАТ «Новокр­аматор. машинобуд. завод»). Осн. осередки буд.-шлях. промисловості України — сх. регіон та центр. регіон із Києвом. Нині тут працюють київ. ЗАТ «АТЕК» (екс­каватори), ВАТ «Борекс» (трактори, екс­каватори), Київ. екс­перим.-мех. завод (причепи-важковози, крани баштові, штукатурні станції «Салют», вібромай­данчики, трубо­укладачі, обладна­н­ня для покрівел. робіт), Київ. ремонтно-мех. завод (планетарні редуктори, запасні частини до автокранів), Київ. завод електромонтаж. виробів (низьковольтна апаратура для роз­поділу та обліку електро­енергії, прилади засобів автоматизації, інструменти й електромонтажні вироби), Київ. дослідно-мех. завод (машини для ремонту й екс­плуатації доріг, густоміри, пенатроміри тощо). Серед найбільших укр. під­приємств, які виготовляють та ремонтують машини і механізми для буд.-шлях. робіт, — Вінн. екс­перим.-мех. завод, Черкас. завод металокон­струкцій, Харків. ремонтно-мех. завод, Харків. завод «Будгідравліка», Харків. завод транс­порт. машинобудува­н­ня, Луган. завод «Сантехдеталь», Лисичан. завод «Будмашина», Краснолуц. завод металооб­робки й маш.-буд. виробництва, Нікопол. завод металокон­струкцій, Дні­проп. завод буд. машин, Словʼян. мех. завод, одеські ВАТ «Краян», завод буд.-опоряджув. машин та ін.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю