Розмір шрифту

A

Важке машинобудування

ВАЖКЕ́ МАШИНОБУДУВА́­Н­НЯ — сукупність галузей машинобудування, які виготовляють устаткува­н­ня та машини для важкої промисловості, будівництва і транспорту. У В. м. пере­важають дрібносерійне та індивід. виробництва. Як правило, під­приємства В. м. спеціалізовані по одній з його галузей, а в деяких випадках — тільки по одному виду устаткува­н­ня або машин. Для В. м. характерні висока матеріаломісткість, низька трудомісткість і обмежена транс­портабельність продукції. Більшість під­приємств В. м. України мають у своєму складі унікальні за роз­мірами і вартістю вироб. під­роз­діли, заготівел. базу для виробництва великих за вагою і габаритами від­ливок, поковок, металокон­струкцій, механозбирал. цехи для виробництва великих деталей, які оснащені важкими вер­статами і мостовими кранами великої вантажопід­йомності. У зх. країнах, зокрема в США, Німеч­чині, Великій Британії, Франції, найроз­виненіше виробництво енергет., металург., гірн.-шахт., залізнично-транс­порт. устаткува­н­ня; в Чехії і Словач­чині — прокат. станів для металург. промисловості, турбоагрегатів для електро­станцій, апаратури для нафтопереробки, тепловозів і електровозів, дизелів та ін. продукції для важкої промисловості і будівництва; в Польщі — дизелів для суднобудува­н­ня, турбін, устаткува­н­ня для буд. індустрії, кранів; в Угорщині — парових турбін, дизелів, тепловозів; в Румунії — нафтодобув. і нафтоперероб. устаткува­н­ня, гідравліч. турбін, дизелів, обладна­н­ня для цемент. промисловості; в Болгарії — під­йомно-транс­порт. устаткува­н­ня; в Росії роз­винені фактично всі галузі В. м.

В Україні В. м. має давню історію і вироб. традиції. Його роз­виток на­прикінці 19 — на поч. 20 ст. був повʼязаний з формува­н­ням у Донец.-Придні­пров. регіоні вугіл. і металург., а після 20-х рр. 20 ст. — хім. пром-стей. Най­старішими під­приємствами В. м. в Україні є ВАТи «Крюківський вагонобудівний завод» у м. Кременчук Полтав. обл., який бере початок від вагоноремонт. майстерень (засн. 1874), «Більшовик» (засн. 1882) у Києві, ЗАТ «Горлівський машинобудівник» (засн. 1895) та ВАТ «Старокр­аматорський машинобудівний завод» (засн. 1896) у Донец. обл., ДХК «Луганськтепловоз» (засн. 1896). У процесі інтенсив. роз­витку машинобудува­н­ня в Україні до 2-ї світової війни реконстру­йовано старі маш.-буд. під­приємства і збудовано нові, зокрема у 1934 — Новокр­аматорський машинобудівний завод (нині ЗАТ) і Харків. турбін. завод (нині ВАТ «Турбоатом») та ін. Для роз­витку металург., вугіл. та гірничоруд. пром-стей збудовано низку маш.-буд. під­приємств у містах Донбасу. Під час 2-ї світової війни В. м. України за­знало знач. руйнувань, тому його повоєн. від­будові і подальшому роз­витку було приділено під­вищену увагу. До 1991 В. м. України роз­вивалося у складі господар. комплексу СРСР, де посідало одне з провід. місць. В середньому в Україні у 70–80-х рр. 20 ст. вироблялося бл. 90–98 % вугіл. комбайнів, 90–96 % магістрал. тепловозів, 50–53 % вантаж. вагонів (цистерн — 100 %), бл. 42 % металург. устаткува­н­ня від їх заг.-союз. виробництва. Від 1991 керівництво В. м. України здійснює Гол. упр. важкого машинобудува­н­ня, до ві­да­н­ня якого належить 124 під­приємства і організації, з них 99 % роз­робляють і виготовляють вузли, агрегати і комплектувал. вироби за за­мкнутим вироб. циклом. Добре роз­винутими і пер­спектив. під­приємствами В. м. з найбільшим обсягом товар. продукції є ВАТи «Дні­проважмаш» (Дні­пропетровськ), «Старокр­аматор. маш.-буд. завод», «Турбоатом», «Сумське машинобудівне науково-виробниче обʼ­єд­на­н­ня ім. Фрунзе», «Азовмаш» (м. Маріуполь Донец. обл.), «Крюків. вагонобуд. завод», ЗАТ «Новокр­аматор. маш.-буд. завод». Серед кращих пред­ставників вугіл. машинобудува­н­ня — ЗАТи «Ясинуватський машинобудівний завод» (Донец. обл.) та «Луганський машинобудівний завод ім. Пархоменка»; гірничорудного — ВАТи «Криворізький завод гірничого машинобудува­н­ня» та «КриворіжНДПІрудмаш»; металургійного — ВАТ «Дні­проважмаш» та ін­ститут «УкрНДІметалургмаш» (м. Словʼянськ Донец. обл.); нафтодобувного, нафтопереробного та хімічного — ВАТи «Сум. маш.-буд. НВО ім. Фрунзе», «Бердичівський машинобудівний завод “Про­грес”», «Коростенський завод хімічного машинобудува­н­ня» (обидва — Житомир. обл.); залізничного — ДХК «Луганськтепловоз», ВАТи «Крюків. вагонобуд. завод» та «Дні­провагонмаш» (Дні­пропетровськ), Вагонобудува­н­ня Український науково-дослідний ін­ститут (Кременчук). Устаткува­н­ня для промисловості буд. матеріалів та буд.-шлях. машин виготовляють ЗАТ «Будшляхмаш» (Київ) та ВАТ «Одеський завод будівельно-оздоблювальних машин».

Не­зважаючи на екон. кризу від 1991, В. м. України має знач. потенціал для роз­робок і виробництва продукції, яка здатна позитивно впливати на роз­виток ін. галузей економіки. До таких вироб-в належить виробництво локомотивів і залізнич. вагонів та цистерн, гідравліч. і парових турбін, газоперекачувал. і нафтоперероб. устаткува­н­ня, прокат. обладна­н­ня та ін. устаткува­н­ня для металург. промисловості, бурових вер­статів, насосів та дизель-генераторів, окремих видів військ. техніки. Від 1998 у В. м. створено і виготовлено понад 460 найменувань нової техніки. Стратег. значе­н­ня В. м. України зумовлене необхідністю від­родже­н­ня базових галузей економіки і оновле­н­ня та модернізації актив. частини їх осн. вироб. фондів. В. м. в Україні має значні можливості і для роз­витку екс­порт. потенціалу. Зокрема 1998 було екс­портовано понад 30 % виробленої продукції (металург., гірн.-шахтне, нафтогазове, хім., енергет. устаткува­н­ня, техніка для залізнич. і міського транс­порту, будівництва та промисловості буд. матеріалів). Продукція укр. В. м. екс­портується у понад 50 країн світу, серед них — країни СНД, Китай, Індія, Іран, Арґентина, Греція, Мексика, Болгарія, Румунія, Чехія, Польща, а на між­нар. ви­ставках користується по­стій. попитом. Це дає під­стави вважати, що В. м. України, за умови модернізації і створе­н­ня для його роз­витку сприятл. екон. середовища, здатне забезпечувати екон. могутність держави та її позиції в між­нар. роз­поділі праці.

Літ.: На­учно-технический про­гресс в Украинской ССР. 1961–1970. К., 1971; Сборка машин в тяжелом машиностроении. Москва, 1981; Маракулин И. В. Краткий справочник технолога тяжелого машиностроения. Москва, 1987; Про­грес­сивная технология инструментального производства в тяжелом и транс­порт­ном машиностроении: Темат. сб. науч. тр. Кр­аматорск, 1988; 1989; Компьютерная технология проектирования в тяжелом машиностроении: Темат. сб. науч. тр. Кр­аматорск, 1990; Современ­ные технологические процес­сы и метал­лургическое оборудование в тяжелом машиностроении: Темат. сб. науч. тр. Кр­аматорск, 1990; Про­грес­сивные технологические процес­сы в тяжелом машиностроении: Сб. науч. тр. Свердловск, 1990; Проектирование не­стандартного оборудования. Тяжелое и атомное машиностроение. Шахты, 2001; Ольшевский В. И. Стратегия вос­соз­дания граж­данского и оборон­ного машиностроения. К., 2001.

В. Й. Ольшевський, І. С. Калиниченко

Додаткові відомості

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2005
Том ЕСУ:
4
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Світ-суспільство-культура
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
32843
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
624
сьогодні:
1
Дані Google (за останні 30 днів):
  • кількість показів у результатах пошуку: 2
  • середня позиція у результатах пошуку: 3
  • переходи на сторінку: 1
  • частка переходів (для позиції 3):
Бібліографічний опис:

Важке машинобудування / В. Й. Ольшевський, І. С. Калиниченко // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2005. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-32843.

Vazhke mashynobuduvannia / V. Y. Olshevskyi, I. S. Kalynychenko // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2005. – Available at: https://esu.com.ua/article-32843.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору