БУЗУ́К Петро Пилипович (13. 09. 1879, с. Шипки Тираспол. пов., нині Молдова — 1923, Москва) — природо­знавець, крає­знавець, орнітолог, еколог. Закін. Бєлгород. учител. ін­ститут (1915), Моск. с.-г. ін­ститут (1915). Від 1908 викладав природо­знавство в центр. жін. нім. училищі с. Верх­ня Хортиця Катеринослав. губ. (нині у складі Запоріж­жя). Ініціював і заснував першу в Україні і в Рос. імперії громад. природо­охорон­ну організацію — Хортицьке товариство охоронців природи (1910). Товариство проводило широку природо­охорон­ну роботу — лісоро­зведе­н­ня, охорону птахів, екол. освіту і пропаганду, боротьбу з браконьєрством тощо. Припинило існува­н­ня 29 травня 1915. Під час екс­педиції в Семирєчен. обл. зібрав і ви­значив цін­ний гербарій — 400 видів (1913). Зав. від­ділу охорони та захисту птахів Рос. орнітолог. комітету (1913). Викладав природо­знавство в Моск. комерц. ін­ституті (1913–14). У 1917 від­ряджений Мін-вом землеробства до пн. губерній для ви­вче­н­ня стану тварин­ництва. Згодом до 1923 викладав у Тимірязєв. с.-г. академії.