Булавицький Олекса Васильович
Визначення і загальна характеристика
БУЛАВИ́ЦЬКИЙ Олекса Васильович (08. 10. 1916, м. Умань, нині Черкас. обл. — 28. 07. 2001, м. Міннеаполіс, шт. Міннесота, США) — живописець-пейзажист імпресіоністичного спрямування. Навч. у приват. школі М. Ярового в Києві (1934–35), Одес. худож. школі (1935–38; кл. Л. Мучника), в АМ у Ленінграді (1938–39; майстерня П. Наумова), Київ. худож. інституті (1939–41; майстерня С. Єржиковського і О. Фоміна). 1939 працював декоратором на Київ. кіностудії худож. фільмів, в київ. театрах. Після 2-ї світової війни — на еміграції: в Німеччині (Карлсфельд і Берхтесґаден, 1945–50); від 1950 — у США (Міннеаполіс), де викладав малюнок і працював оформлювачем. Осн. жанри імпресіоніст. малярства Б. — пейзаж, натюрморт і портрет. Створив цикл пейзажів укр. церков, хат, клунь ранніх переселенців з України до США й Канади (кін. 19 — поч. 20 ст.), а також портрети І. Багряного, С. Петлюри, О. Палія-Неїла, дружини, сина та ін. Його виставки 1938–40 відбувалися в Україні, згодом у Мюнхені, Берхтесґадені, Реґенсбурзі, Ельванґені, Парижі, Амстердамі, Торонто та Вінніпезі.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Після дощу», «Задвірок», «Берези», «Сосни», «Церква в Гантері», «Катедра в Сент Полі», «Хата в околиці Сандавна», «Церква в лісі поблизу Арбаки», «Бандурист», «Андрій», «Оля», «Портрет діда Мокухи», «Натюрморт з бандурою», «Натюрморт з вишнями», «Бузок» (усі — 1960–80-і рр.).
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
