БУЛАВИ́ЦЬКИЙ Олекса Васильович (08. 10. 1916, м. Умань, нині Черкас. обл. — 28. 07. 2001, м. Мін­неаполіс, шт. Мін­несота, США) — живописець-пейзажист ім­пресіоністичного спрямува­н­ня. Навч. у приват. школі М. Ярового в Києві (1934–35), Одес. худож. школі (1935–38; кл. Л. Мучника), в АМ у Ленін­граді (1938–39; майстерня П. Наумова), Київ. худож. ін­ституті (1939–41; майстерня С. Єржиковського і О. Фоміна). 1939 працював декоратором на Київ. кіностудії худож. фільмів, в київ. театрах. Після 2-ї світової війни — на еміграції: в Німеч­чині (Карлсфельд і Берхтесґаден, 1945–50); від 1950 — у США (Мін­неаполіс), де викладав малюнок і працював оформлювачем. Осн. жанри ім­пресіоніст. малярства Б. — пейзаж, натюрморт і порт­рет. Створив цикл пейзажів укр. церков, хат, клунь ран­ніх пере­селенців з України до США й Канади (кін. 19 — поч. 20 ст.), а також порт­рети І. Багряного, С. Петлюри, О. Палія-Неїла, дружини, сина та ін. Його ви­ставки 1938–40 від­бувалися в Україні, згодом у Мюнхені, Берхтесґадені, Реґенсбурзі, Ельванґені, Парижі, Амстердамі, Торонто та Він­ніпезі.