Болградський район

Визначення і загальна характеристика

БО́ЛГРАДСЬКИЙ РАЙО́Н  — район, що знаходиться у південно-західній частині Одеської області. Утвор. 1940. Площа 1,46 тис. км². Насел. 73 991 особа (2001, складає 95,1 % до 1989): більш як 60 % — болгари, 17 % — гагаузи, 10,3 % — росіяни, бл. 6 % — українці, а також албанці, молдавани та ін. У складі р-ну — м. Болград (райцентр) і 21 сільс. насел. пункт. Залізнична ст. Болград належить до числа найбільш постраждалих від голоду 1947. Тоді в р-ні офіційно зафіксовано 4308 випадків захворювання населення від недоїдання. Як наслідок, у січні того ж року померло 960 осіб, з них від дистрофії — 433, в лютому померло 342 особи. Траплялися випадки канібалізму. Тер. Б. р. лежить у межах Придунай. низовини, яка є частиною Причорномор. низовини. Поверхня її слабо хвиляста, у пн. частині, куди заходять відроги Пд.-Молдав. височини, — погорбована. На Зх. — оз. Ялпуг, одне з найбільших в Україні, невеликі річки бас. Дунаю (Ялпуг, Великий Катлабуг, Малий Катлабуг, Ташбунар та ін.), які влітку пересихають. Корисні копалини: глина, вапняк, черепашник, пісок. У ґрунт. покриві переважають чорноземи. У р-ні заказник місц. значення Жовтневий та парк ім. О. Пушкіна — пам’ятка сад.-парк. мистецтва (Болград). В економіці р-ну провід. є с.-г. виробництво та переробна пром-сть (підприємства у Болграді). Серед об’єктів господарювання - 32 с.-г. підприємства, 479 селян. фермер. госп-в, 12АТ, 95 ТОВів, 182 малі підприємства. Спеціалізація с.-г. підприємств: зернове госп-во (пшениця, ячмінь, кукурудза), овочівництво, виноградарство, м’ясо-молочне скотарство, вівчарство. Пл. с.-г угідь 115 тис. га, з них 90,2 тис. га ріллі. На тер. Б. р. — 23 заг.-осв. шк., г-зія, ліцей, шк.-інтернат, муз. школа, ДЮСШ. Діють центр. та 9 дільничних лікарень, 7 фельдшер.-акушер. пунктів. У р-ні — 18 Будинків культури та клубів, 40 б-к, 17 стадіонів і 20 спорт. майданчиків, 15 спортзалів, 5 музеїв історії краю та етнографії, Центр болгар. культури. Є готель, відділ. 3-х банків у Болграді. У клубах і Будинках культури діють 15 фольклор. ансамблів, які мають звання народних. В селах Олександрівка, Виноградівка, Дмитрівка створені гагауз. фольклор. колективи, зокрема «Зюмбюль». У Будинку культури с. Жовтневе вперше в історії України створ. фольклор. ансамбль албан. культури «Люле». На тер. Б. р. — Свято-Різдвяний Богородиц. жін. монастир (с. Олександрівка), Свято-Преображенський собор (м. Болград). Реліг. громади: 16 УПЦ КП, УПЦ МП, 4 адвентистів сьомого дня, 9 євангел. християн-баптистів, свідків Єгови та ін. Побл. Болграда — археол. пам’ятки 4-3 тис. до н. е., 9–11 ст. н. е. Побл. оз. Ялпуг виявлено залишки Нижнього Траянів. валу, спорудження якого приписується рим. імператорові Ульпію Траяну (50–117 рр. н. е.). Історія Б. р. пов’язана з іменами О. Пушкіна, М. Коцюбинського, М. Гаріна-Михайловського, М. Горького, П. Семенова-Тянь-Шанського, В. Докучаєва. Л. Берґа, А. Нарбута, X. Ботєва, Л. Каравелова.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю