БО́Л­ГРАДСЬКИЙ РА­ЙО́Н — район, що знаходиться у пів­ден­но-західній частині Одеської області. Утвор. 1940. Площа 1,46 тис. км2. Насел. 73 991 особа (2001, складає 95,1 % до 1989): більш як 60 % — болгари, 17 % — гагаузи, 10,3 % — росіяни, бл. 6 % — українці, а також албанці, молдавани та ін. У складі р-ну — м. Болград (райцентр) і 21 сільс. насел. пункт. Залізнична ст. Бол­град належить до числа найбільш по­страждалих від голоду 1947. Тоді в р-ні офіційно зафіксовано 4308 випадків захворюва­н­ня населе­н­ня від недоїда­н­ня. Як наслідок, у січні того ж року померло 960 осіб, з них від дистрофії — 433, в лютому померло 342 особи. Траплялися випадки канібалізму. Тер. Б. р. лежить у межах Придунай. низовини, яка є частиною Причорномор. низовини. Поверх­ня її слабо хвиляста, у пн. частині, куди заходять від­роги Пд.-Молдав. височини, — погорбована. На Зх. — оз. Ялпуг, одне з найбільших в Україні, невеликі річки бас. Дунаю (Ялпуг, Великий Катлабуг, Малий Катлабуг, Ташбунар та ін.), які влітку пере­сихають. Корисні копалини: глина, вапняк, черепашник, пісок. У ґрунт. покриві пере­важають чорноземи. У р-ні заказник місц. значе­н­ня Жовтневий та парк ім. О. Пушкіна — памʼятка сад.-парк. мистецтва (Бол­град). В економіці р-ну провід. є с.-г. виробництво та пере­робна пром-сть (під­приємства у Бол­граді). Серед обʼєктів господарюва­н­ня - 32 с.-г. під­приємства, 479 селян. фермер. госп-в, 12АТ, 95 ТОВів, 182 малі під­приємства. Спеціалізація с.-г. під­приємств: зернове госп-во (пшениця, ячмінь, кукурудза), овочівництво, вино­градарство, мʼясо-молочне скотарство, вівчарство. Пл. с.-г угідь 115 тис. га, з них 90,2 тис. га ріллі. На тер. Б. р. — 23 заг.-осв. шк., г-зія, ліцей, шк.-інтернат, муз. школа, ДЮСШ. Діють центр. та 9 дільничних лікарень, 7 фельдшер.-акушер. пунктів. У р-ні — 18 Будинків культури та клубів, 40 б-к, 17 стадіонів і 20 спорт. май­данчиків, 15 спорт­залів, 5 музеїв історії краю та етно­графії, Центр болгар. культури. Є готель, від­діл. 3-х банків у Бол­граді. У клубах і Будинках культури діють 15 фольклор. ансамблів, які мають зва­н­ня народних. В селах Олександрівка, Вино­градівка, Дмитрівка створені гагауз. фольклор. колективи, зокрема «Зюмбюль». У Будинку культури с. Жовтневе вперше в історії України створ. фольклор. ансамбль албан. культури «Люле». На тер. Б. р. — Свято-Різдвяний Богородиц. жін. монастир (с. Олександрівка), Свято-Преображенський собор (м. Бол­град). Реліг. громади: 16 УПЦ КП, УПЦ МП, 4 адвентистів сьомого дня, 9 євангел. християн-баптистів, свідків Єгови та ін. Побл. Бол­града — археол. памʼятки 4-3 тис. до н. е., 9–11 ст. н. е. Побл. оз. Ялпуг виявлено залишки Нижнього Траянів. валу, спорудже­н­ня якого приписується рим. імператорові Ульпію Траяну (50–117 рр. н. е.). Історія Б. р. повʼязана з іменами О. Пушкіна, М. Коцюбинського, М. Гаріна-Михайловського, М. Горького, П. Семенова-Тянь-Шанського, В. Докучаєва. Л. Берґа, А. Нарбута, X. Ботєва, Л. Каравелова.