Болехів

БОЛЕ́ХІВ  — місто обласного підпорядкування Івано-Франківської області. Знаходиться у пн.-зх. частині області, на р. Сукіль (притока Свічі, бас. Дністра) у передгір’ї Карпат, за 85 км від обл. центру. Залізнична ст. Площа 3,6 км². Насел. 10 633 особи (2001, складає 98,1 % до 1989), переважно українці (понад 90 %), а також росіяни, поляки та ін. Поверхня погорбована. Перша письм. згадка про Б. датується 1371. У 1546 споруджено першу солеварню. У 16–17 ст. місто неодноразово зазнавало набігів крим. татар. Насел. Б. брало участь у нац.- визв. війні під проводом Б. Хмельницького. 1603 місту було надано Маґдебур. право. Від 1772 місто входило до складу Австрії, від 1918 — Польщі. 1944 Б. став райцентром Болехів. р-ну, який 1964 ліквідовано, а Б. приєднано до Долин. р-ну. Від 1993 має статус міста обл. підпорядкування. Розвиток промисловості, що зародилася на поч. 19 ст., базується на місц. корис. копалинах (сіль, нафта, газ, цегел. глини, мінерал. води, лісові ресурси). Найпотужніше підприємство міста — ВАТ «Шкіряник», випускає вироби зі шкіри: хром, юхту, напівфабрикат «ветблю». Осн. підприємства: ТОВ «Елрун» (перероблення шкіри), ВАТ «Сокоекстрактний завод» (виробляє продукти харчування), держлісгосп, АТ «Болехів. лісокомбінат», ЗАТ «Лісторг». Діють також об’єднання пром. підприємств, солезавод та ін. Насел. обслуговують міська поліклініка та лікарня. Функціонують лісогосп. технікум, 2 заг-осв. шк., муз., худож. та спорт. шк., 2 б-ки, Нар. дім, краєзнавчий музей. Діють УГКЦ, УПЦ КП, РКЦ. Усього налічується 15 храмів, 7 із них — пам’ятки архітектури. Серед ін. пам’яток архітектури — ратуша 18 ст., житл. будинок 19 ст. Встановлено пам’ятники воїнам, які загинули у 2-й світ. війні, мемор. дошку на будинку, в якому жила письменниця Н. Кобринська. У Б. мешкали священик І. Озаркевич — меценат, декан, посол Віден. парламенту — та його дочка письменниця Н. Кобринська. Їхню хату називали «Українськими Атенами»; тут часто бували І. Франко, М. Павлик, О. Кобилянська, Д. Лук’янович, С. Окуневська та ін. діячі культури й науки. У Б. мешкали також скульптори М. Гаврилко, М. Черешньовський, педагог, автор підручника з математики й фізики О. Савицький, майстер з виготовлення скрипок З.-В. Петиш, майстер-годинникар В. Василевський, поет М. Петрушевич.

Завантажити статтю