БОЛТЕ́НКО Михайло Федорович (02.08 (01. 09). 1888, фортеця Осовець Гроднен. губ. — 06. 05. 1959, Одеса) — археолог, історик, мово­знавець, епі­графіст. Закін. Новорос. університет в Одесі (1912). Учень Е. Штерна, в археол. екс­педиціях якого до стародав. Тіри (нині м. Білгород-Дністровський Одес. обл.) та на о-в Березань про­йшов першу наук. школу. Член Одес. товариства історії і старожитностей (1917). Від 1920 багато зробив для становле­н­ня й роз­витку археол. досліджень в Одесі, створе­н­ня Істор.-археол. ін­ституту, Археол. музею. Провадив роз­копки на Березані, в Ольвії та Усатовому. Ви­вчивши давньорус. памʼятки 10–13 ст., ді­йшов висновку про важливу роль Березані у звʼязках Київ. Русі з Візантією, дослідив місцеве іоній. поселе­н­ня, найдавніше на тер. Пн. Причорноморʼя. Ольвію ви­вчав разом із Б. Фармаковським. Особливо цін­ними були знахідки Б. в Усатовому, де він від­крив памʼятки кочових племен епохи ран­ньої бронзи (кін. 3 — поч. 2 тис. до н. е.) — нову культуру, що ді­стала назву усатівської. Брав участь у діяльності Трипіл. комісії Всеукр. археол. комітету, Одес. філії Всеукр. асоц. сходо­знавства, Одес. комісії крає­знавства при ВУАН. Працював викл. класич. мов, історії та іноз. мов в одес. гімназіях (1912–20); заст. дир. Одес. археол. музею (1920–33). За ви­значні наук. досягне­н­ня у ви­вчен­ні археол. памʼяток його обрано у 1920-і рр. член-кореспондент Берлін. АН, 1927 — дійс. чл. Нім. археол. ін­ституту. Делегований на 2-й Укр. сходо­знав. (1929) та 1-й Всерос. музей. (1930) зʼ­їзди. Надавав великого значе­н­ня охороні памʼяток давнини; роз­робив спец. про­граму збира­н­ня ві­домостей про памʼятки місц. старожитностей (1923). Узимку 1934 без­під­ставно заарешт. і засудж. на 5 р. труд. таборів. Із Далекого Сходу до Одеси повернувся взимку 1939. Працював в Істор.-археол. музеї, викладав на істор. факультеті Одес. університету (1939–41). Воєн­ні роки провів в евакуації. Від 1944 продовжив роботу в музеї та університеті (читав історію первісних су­спільств і основи археології), роз­копки в Усатовому; пере­кладав «Історію» Геродота. Реабіліт. у січні 1990.