БОНДАРЕ́НКО Іван Михайлович (1873, м. Азов, нині Ростов. обл., РФ — 16(29). 08. 1911, ст. Карпове, нині на тер. Роз­дільнян. р-ну Одес. обл.) — історик, літературо­знавець. Закін. Ніжин. г-зію. Навч. у Моск. університеті (1892–96), з якого був виключ. за участь у студент. русі з забороною вступати до ін. ВНЗів і за­йматися пед. діяльністю. Служив у Кременчуц. земстві (Полтав. губ.); збирав матеріали про життя і творчість Є. Гребінки, виявив рукопис його юнац. комедії «В чужі сани не сідай»; ви­ступав зі ста­т­тями про нар. промисли в ж. «Начало» і «Северный курьер». 1900–04 продовжував на­вча­н­ня на істор.-філол. факультеті Новорос. університету (Одеса), який закін. з дипломом 1 -го ступ. Опублікував дослідж. «Английский город в средние века» (О., 1904); залиш. в університеті для під­готовки до професор. зва­н­ня. Зав. істор.-філол. кабінету. Брав участь у діяльності одес. товариства «Просвіта». Видав наук.-популяр. нарис «Про Гарібальді — борця за волю італійського народу» (О., 1908), який було заборонено. Входив до Укр. наук. товариства в Києві. Навесні 1909 захистив магістер. дис. «Соціальний лад при занепаді Римської імперії», але місця приват-доцент не ді­став. Не витримавши пере­слідувань реакц. влади, наклав на себе руки.