БОРЖКО́ВСЬКИЙ Валеріан Васильович (1864, містечко Мізяків, нині село Калинів. р-ну Вінн. обл. — 01. 06. 1919, Київ) — етно­граф, фольклорист, історик, статистик. Навч. у Шаргород. духов. училищі, де здружився з М. Коцюбинським, у Поділ. (1880–82) та Одес. духов. семінаріях. Працював у філоксер. комісії у Молдові. Член Братства тарасівців, проводив культ.-осв. роботу серед українців Сибіру (1896), у 1897 повернувся в Україну. Працював у земських установах Поді­л­ля, громад. організаціях. Записував зразки укр. фольклору. Заснував у Він­ниці Староміське товариство садівництва. Друкувався в ж. «Киевская старина», «Экономическая жизнь Подолии», у «Матеріалах до української етнології НТШ». Після Лютн. революції 1917 — комісар Тимчас. уряду у Він­ниці, учасник визв. змагань українського народу. 1919 заарешт. і роз­стріляний більшовиками. Автор статей: «“Парубоцтво” как особая груп­па в малорус­ском сельском обществе» // «Киевская старина», 1887, № 8; «Лирники» // Там само, 1889, № 9 та ін.; істор.-крає­знав. праці про Він­ницю «Старый город» (В., 1911).