Борис Ігор Олександрович

БОРИ́С Ігор Олександрович (12. 01. 1952, смт Розділ Дрогоб. обл., нині Микол. р-ну Львів. обл.) — режисер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1990). Респ. премія ім. М. Островського (1990). Закін. Київ. інститут театр. мистецтва (1975; викл. І. Молостова). Працював реж. Запоріз. ТЮГу (1984–86), гол. реж. Івано-Фр. муз.-драм. театру (1986–91), Харків. драм. театру ім. Т. Шевченка (1991– 96). Зрілим роботам Б. властиві оригін. режисер. стиль, глибина тлумачень, поетичність, звернення до нар. філософії.

Вистави: «Ромео і Джульєтта» (1985), «Король Лір» (1991) В. Шекспіра, «Плаха» за Ч. Айтматовим (1987), «Тіні забутих предків» за М. Коцюбинським (1988), «Юда Іскаріот» за Л. Андреєвим (1990; власна композиція), «Украдене щастя» І. Франка (1992), «Маруся Чурай» за Л. Костенко (1994), «Три сестри» А. Чехова (1996).

А. Я. Литко

Основні вистави

«Ромео і Джульєтта» (1985), «Король Лір» (1991) В. Шекспіра, «Плаха» за Ч. Айтматовим (1987), «Тіні забутих предків» за М. Коцюбинським (1988), «Юда Іскаріот» за Л. Андреєвим (1990; власна композиція), «Украдене щастя» І. Франка (1992), «Маруся Чурай» за Л. Костенко (1994), «Три сестри» А. Чехова (1996).

завантажити статтю