БОРИСЕ́НКО Валентин Олексі­йович (08. 01. 1934, м. Горький, нині Нижній Новгород, РФ) — матеріало­знавець. Доктор технічних наук (1980), професор (1992). Член НТШ (1993). Премія АН УРСР ім. М. Янгеля (1990), Державна премія України в галузі науки і техніки (1993). Закін. Київ. політех. ін­ститут (1957). Працював на виробництві (1957–59); м. н. с., ст. н. с. Ін­ституту металокераміки і спец. сплавів АН УРСР (згодом Ін­ститут про­блем матеріало­знавства АН УРСР, 1959–66); в Ін­ституті про­блем міцності НАНУ: від 1966 — старший науковий спів­робітник, від 1977 — зав. наук. від­ділу, 1988–99 — за­ступник директора з наукової роботи, від 2000 — зав. наук. від­ділу. Фахівець у галузі міцності матеріалів і механіки твердого деформівного тіла. Створив екс­перим. базу у ви­гляді низки методик та обладна­н­ня на рівні винаходів, провів комплекс досліджень з міцності та несучої здатності тугоплавких і композиц. матеріалів різних класів за високих температур, а також кон­струкц. елементів для обʼєктів ракетно-косміч. техніки провід­них організацій СРСР і України.