БОРИСЕ́НКО Василь Васильович (Барысенка Васіль Васілевіч; 25. 04. 1904, м. Борисов, нині Мiнської обл., Білорусь — 26. 07. 1984, Мiнськ) — білоруський лiтературо­знавець, критик. Доктор філологічних наук (1956), професор (1956), академік АН Білоруської РСР (1969). Заслужений діяч науки Білоруської РСР (1974). Член СП Білоруської РСР (1937). Державна премія Білоруської РСР ім. Якуба Коласа (1980). Учасник 2-ї світової війни. Державні нагороди СРСР. Закiн. Бiлорус. університет (1929). Викладав у Мінському пед. ін­ституті: від 1932 — декан літ. ф-ту; ст. н. с., 1937–41, 1946–50 i від 1952 — директор, від 1974 — старший науковий спів­робітник-консультант Iн-ту лiт-ри АН Білоруської РСР. Дослiджував творчiсть Т. Шевченка в її звʼязках з iсторією бiлорус. літ-ри. Осн. наук. праці присвяч. теорії та історії білорус. літ-ри, білорус. текс­тології. Ви­вчав творчість Ф. Богушевича, Янки Купали, Якуба Коласа, З. Бядулі, В. Дуніна-Марцинкевича, П. Труса. Наук. ред. і спів­авт. «Гісторыі беларускай літаратуры» (1956). Спів­авт. посібника і хрестоматії «Беларуская літаратура: Дакастрычніцкі перыяд» для пед. училищ (1953), посіб. «Родная літаратура» для 10-го кл. (1961), зб. «Беларуская дакастрычніцкая проза» (1965), «Беларуская дакастрычніцкая паэзія» (1967; усі — Мінськ).