БОРИСОГЛІ́БСЬКА Ганна Іванівна (справж. — Сидоренко-Свидерська; 26. 12. 1867(07. 01. 1868), м. Себеж, нині Псков. обл., РФ — 26. 09. 1939, Київ) — актриса. Народний артист УРСР (1936). Закін. Харків. школу «Доброчин. товариства», при Харків. університеті 1886 склала іспит на зва­н­ня нар. вчительки. Вчителювала в с. Новоселівка на Харківщині, де організувала учнів. театр. 1887 у м. Словʼянськ по­зна­йомилася з діяльністю місц. аматор. гуртка Полтавцева. Дебютувала в ролі Одарки у «Сватан­ні на Гончарівці» Г. Квітки-Основʼяненка. 1888 М. Кропивницький за­просив її до своєї профес. трупи, одночасно отримала за­проше­н­ня до рос. провінц. трупи Казанцева. В трупі М. Кропивницького працювала з пере­рвами до 1902. Тут сформувалося її актор. амплуа — виконавиця характерних ролей: «молодиця», «комічна стара», «драматична матір», «весела вдовиця». 1900–17 — провід­на актриса в трупах П. Саксаганського та І. Карпенка-Карого, Т. Колесниченка, в Садовського М. театрі. Зіграла в більшості пʼєс укр. класич. репертуару, кілька ролей виконала у творах зарубіж. авторів. 1917–18 працювала в 1-му Держ. укр. нац. театрі, 1918 — серед актив. організаторів Держ. драм. театру (пізніше Дні­проп. театр ім. Т. Шевченка). 1919–24 — на зх.-укр. землях, працювала у мандрів. трупі товариства «Укр. театр» та у Львові в театрі товариства «Укр. бесіда» під керівництвом О. Загарова. 1925–39 — провід­на актриса Київ. укр. драм. театру ім. І. Франка.