Борисюк Зоя Петрівна

БОРИСЮ́К Зоя Петрівна (18. 10. 1949, с. Уховецьк Ковел. р-ну Волин. обл.) — перекладачка. Закін. Київ. пед. інститут іноз. мов (1971). Працювала викл. (1971–72), гол. інспектором Головархіву УРСР (1972–84), ст. лаб. Київ. НДІ онкології (1984–91), від 1991 — пров. археограф Інституту укр. археографії та джерелознавства НАНУ. Перекладає з англ. та франц. мов. Серед її перекладів твори Ґ. де Боплана («Опис України», К., 1990, співавт.; «Принцип військової геометрії» // «Боплан і Україна», Л., 1998), Де ля Фліза («Альбоми. Т. 1. Етнографічні описи селян Київської губернії», К., 1996; «Альбоми. Т. 2. Медико-топографічний опис державних маєтностей Київської округи», К., 1999), Д. Бовуа («Шляхтич, кріпак і ревізор. Польська шляхта між царизмом та українськими масами. 1831–1863», К., 1996; «Битва за землю в Україні. 1863–1914. Поляки в соціоетнічних конфліктах», К., 1998), Р. Декарта («Метафізичні розмисли», К., 2000, співавт.), А. Перотті («Виступ на захист полікультурності», Л., 2001, співавт.), А. де Сузнель («Символіка людського тіла», К., 2002); покажч. до 15-ти томів «Гарвардські українознавчі студії» (К., 1992).

Завантажити статтю