Боровиков Георгій Андрійович

Визначення і загальна характеристика

БОРОВИКО́В Георгій Андрі­йович (01(13). 11. 1881, м. Маріуполь, нині Донец. обл. — 18. 01. 1958, Одеса) — біо­лог. Доктор ботаніки (1935, без захисту дис.), доктор біо­логічних наук (1936, без захисту дис.), професор (1924). Закін. Новорос. університет в Одесі (1907). Працював у проф. П. Бучинського та В. Репʼяхова, потім пере­йшов до Зоол. музею, яким керував О. Браунер. Досліджував фізіологію й анатомію рослин. Ви­вчав флору околиць Одеси. У 1904–06 Б. працював на Пн. Кавказі, збирав колекцію папоротей у верхівʼї р. Лаба. 1907 дослідив рослин­ність степу та пд.-зх. частини місцерозташува­н­ня Війська Донського. 1909–10 ви­вчав рослин­ність Пн. Заангарʼя, зі­брані гербарії були пере­дані Вищим жін. курсам, Новорос. університету та фармацевт. ін­ституту (всі — Одеса). 1907–18 — у Новорос. університеті: лаборант, асист., приват-доцент Збирав і ви­вчав гербарій Донец. обл., брав участь в екс­педиції з ґрунтово-ботан. ви­вче­н­ня р-нів Сх. Сибіру. Вперше ді­йшов висновку, що швидкість росту клітин у 2-й фазі ви­значається ступенем гідратації біо­колоїдів, а не величиною осмотич. тиску, як вважали раніше. Від 1919 — в Одес. с.-г. ін­ституті: викл. курсів анатомії, фізіології рослин (від 1921) і с.-г. мікробіо­логії (від 1927), від 1930 — керівник каф. заг.-біол. наук (від 1931 — каф. агробіол. наук, а від 1932 — агроботаніки), водночас — пом. дир., згодом дир. і декан агроном. і вино­градар. факультетів. За сумісн. 1920–27 — директор Вознесен. с.-г. дослід. станції, від 1929 — директор винороб. станції на Сухому Лимані (згодом реорганіз. в Ін­ститут вино­градарства й виноробства), 1939– 41 — викладач, завідувач кафедри ботаніки Одес. фармацевт. ін­ституту, 1948– 53 — завідувач кафедри фізіології рослин Одес. університету. Під час війни залишився в окупованій Одесі. Б. ви­вчав будови клітин. оболонок, явища епінастії та гіпонастії у гілках хвойних, утворе­н­ня кореневих волосків на стеблі Leontice altaica і щепле­н­ня вино­граду. Від­крив явище верхівковості в утворен­ні калюса як над­звичайний прояв полярності. Під­даючи клітини дії від­центрової сили, одержав без­пластидні клітини, які довгий час залишалися живими, але пластид не утворювали. За допомогою від­центрової сили зміг змінити полярність у клітинах водорості Cladophora. Б. наголошував, що, працюючи із ауксином і гетероауксином, слід памʼятати, що ці речовини — кислоти і їхня дія не тільки пряма, а й непряма, бо вони позитивно діють на гідратац. потенціал плазми, який і впливає на швидкість росту. Б. був чл. Новорос. та Моск. т-в природо­знавців, Товариства с. господарства Пд. Росії, Нім. ботан. товариства.

Пр.: Папоротники Кубанской области // Зап. Новорос. об-ва естествоиспытателей. 1909. Т. 33; Очерк растительности юго-западной части области Войска Донского // Там само; К во­просу о строении оболочек растительных клеток // Там само. 1914. Т. 39; Действие солеобразных веществ на скорость роста растительных организмов // Там само. 1916. Т. 41; Анатомия растений. О., 1919; Про заразливі хвороби наших рослин та як боротися з ними. Х., 1925; Вино­градна лоза, її будова та життя // Вино­градарство. Х., 1935; Сучасний стан вино­градництва та пер­спективи освоє­н­ня вино­градною культурою нижньодні­провських пісків // Пр. Укр. НДІ вино­градництва ім. В. Таїрова. К.; Х., 1936. Т. 12; О происхождении дикого вино­града Украины // Тр. Одес. с.-х. ин-та. 1940. Т. 3.

Літ.: Гольд Т. М. Георгий Андреевич Боровиков: К 75-летию со дня рожд. // БЖ. 1957. № 1; Білокінь І. П. Г. А. Боровиков // Щорічник Укр. ботан. товариства. 1960. № 2; Професори Одеського (Новоросійського) університету: Біо­графічний словник: У 4 т. 2-е вид., О., 2005.

Т. В. Васильєва, С. Г. Коваленко

Завантажити статтю