Боровиков Юрій Якович
Визначення і загальна характеристика
БОРОВИКО́В Юрій Якович (24. 01. 1941, Харків) — фізико-хімік. Доктор хімічних наук (1988). Закін. Київ. політех. інститут (1963), де відтоді й працював (до 1969): ст. лаборант, інж. н.-д. групи радіохімії, ст. н. с.; водночас 1966–69 — старший викладач кафедри заг. хімії Київ. торг.-екон. інституту; від 1969 — в Інституті орган. хімії НАНУ: м. н. с., 1973–89 — старший науковий співробітник відділу молекуляр. спектроскопії; 1989–97 — провідний науковий співробітник Наук.- інж. центру «Сонар» Інституту кібернетики НАНУ; 1997–2002 — старший науковий співробітник Інституту біоорганіч. хімії та нафтохімії НАНУ; від 2002 — зав. лаб. Міжвідом. наук.-технол. центру «Агробіотех». Сфери наук. діяльності: теор. основи методу діелектрометрії, конформацій. аналіз сполук, внутрішньомолекулярні впливи, діелектрична релаксація.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Определение равновесного состава бинарных смесей хлороформа с алифатическими аминами методом диэлектрической проницаемости // УХЖ. 1968. Т. 34, вып. 3; О погрешностях традиционных способов обработки экспериментальных диэлектрических данных // ТЭХ. 1981. Т. 17, № 2 (співавтор); Диэлектрометрия в органической химии. К., 1987; О величине тепловой электрической поляризации молекул // УХЖ. 1990. Т. 56, № 11; Физико-химические исследования комплексов йодистого цинка с N-оксидами производных пиридина // Журн. общей химии. 2001. Т. 71, вып. 11; Электрические и спектральные свойства комплексов N-оксидов производных пиридина с хлорным железом // Там само. 2002. Т. 72, вып. 11.
Завантажити статтю
 [himiya].jpg)
Людина 
