БОРОВИКО́В Юрій Якович (24. 01. 1941, Харків) — фізико-хімік. Доктор хімічних наук (1988). Закін. Київ. політех. ін­ститут (1963), де від­тоді й працював (до 1969): ст. лаборант, інж. н.-д. групи радіохімії, ст. н. с.; водночас 1966–69 — старший викладач кафедри заг. хімії Київ. торг.-екон. ін­ституту; від 1969 — в Ін­ституті орган. хімії НАНУ: м. н. с., 1973–89 — старший науковий спів­робітник від­ділу молекуляр. спектро­скопії; 1989–97 — провід­ний науковий спів­робітник Наук.- інж. центру «Сонар» Ін­ституту кібернетики НАНУ; 1997–2002 — старший науковий спів­робітник Ін­ституту біо­органіч. хімії та нафтохімії НАНУ; від 2002 — зав. лаб. Між­ві­дом. наук.-технол. центру «Агробіо­тех». Сфери наук. діяльності: теор. основи методу ді­електрометрії, конформацій. аналіз сполук, внутрішньомолекулярні впливи, ді­електрична релаксація.