Боцян Йосип

БОЦЯ́Н Йосип (10. 03. 1879, м. Буськ, нині Львів. обл. — 21. 11. 1926, Львів) — релігійний діяч УГКЦ, письмен­ник. Доктор богословʼя (1909). Закін. Золочів. г-зію, навч. у Львів. греко-катол. духов. семінарії, теолог. колегіумі у м. Ін­нсбрук (нині Австрія, 1902– 05). У 1904 рукополож. у священики. Ді­став парафію у Великому Любені (нині Городоцький р-н Львів. обл.). 1910–14 — ректор Львів. греко-катол. духов. семінарії. 1914 заарешт. і вивезений з міста. У вересні 1914 в Києві таємно висвяч. митрополитом Андреєм Шептицьким на єпис­копа Луцької єпархії. Після поверне­н­ня до Львова був заарешт. і засланий до Сибіру. 1917 повернувся до Галичини, викладав у духов. семінарії. Спів­працював з період. вид. «Нива», «Богословія», у яких друкував популярні матеріали з історії Церкви. 1925 митрополит Андрей Шептицький іменував його Львів. єпис­копом-помічником, а згодом архі­пресвітером Львів. капітули. Одна з осн. тем досліджень Б. — життя і діяльність полоц. архі­єпис­копа Йосипа Кунцевича. Написав кн. «De Modificationibus in Textu Slavico Liturgiae Sancti Ioannis Chrysostomi apud Ruthenes Subintroductis» (1908). Пере­клав українською мовою «Наслідува­н­ня Христа» Томи Кемпійського.

Завантажити статтю