Корнин
КО́РНИН – селище міського типу Попільнянського району Житомирської області. Корнин. селищ. раді підпорядк. с. Королівка та с-ще Радгоспне. Знаходиться на р. Ірпінь (притока Дніпра), за 98 км від Києва, за 93 км від обл. центру та за 23 км від райцентру. За 6 км від К. розташ. однойм. залізнична станція. Пл. 7,57 км2. Насел. 2706 осіб (2001, складає 92,4 % до 1989), переважно українці. На тер. с-ща виявлено скарб рим. монет 2 ст. н. е. та давньорус. курган. могильник. За нар. переказами, назва походить від того, що в давнину тут, на берегах Ірпеня, росли могутні дерева, коріння яких звисало над урвищами. Уперше згадано в писем. джерелах 1550. Тоді це був укріплений пункт – замок Великого князівства Литовського. Після Люблін. унії 1569 К. відійшов до Польщі. Жит. у складі Білоцерків. полку брали участь у Визв. війні під проводом Б. Хмельницького. За Андрусів. перемир’ям 1667 К. залишився під владою Польщі. 1702–04 корнинці приєдналися до селян.-козац. повстання під проводом С. Палія. На поч. 1740-х рр. налічувалося 60 дворів. 1768 побл. К. діяв гайдамац. загін на чолі з І. Бондаренком. Після 2-го поділу Польщі 1793 – у межах кордонів Рос. імперії. Від 1797 – волос. центр Сквир. пов. Київ. губ. У той час у К. проживало 936 осіб. Від 1833 – містечко. 1865 у К. працювали шкіряний, цегел., винокур., пивовар. і цукр. заводи. 1900 мешкало 1819 осіб. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. Жит. потерпали від голодомору 1932–33 (кількість встановлених жертв – 74), зазнали сталін. репресій. 1923–36 – райцентр. Від 1938 – смт. Від 14 липня 1941 до 25 грудня 1943 – під нім.-фашист. окупацією. На фронтах 2-ї світової війни загинуло 256 корнинців. 1959 мешкало бл. 4,7 тис., 1970 – 3,9 тис., 1979 – 3,8 тис., 1989 та 1999 – 2,9 тис. осіб. Нині працюють цукр. завод, сиророб. цех, граніт. кар’єр (за 3 км – Корнинське родовище граніту). У К. – 2 заг.-осв. школи, 2 дитсадки; Будинок культури, 3 б-ки; дільнична лікарня; відділ. ощадбанку. Реліг. громади: УПЦ КП, УПЦ МП, євангелістів християн-баптистів. Встановлено пам’ятник воїнам-землякам, які загинули під час 2-ї світової війни. Серед видат. уродженців – Герой України, кер. с.-г. підприємства В. Дідківський; вірусолог, еколог, академік НААНУ А. Бойко, агроном Б. Лесик, селекціонер Й. Магомет; кінооператор, засл. діяч мистецтв України В. Гутовський. 1887–95 у с. Королівка жила та працювала письменниця Дніпрова Чайка.
В. Г. Зарічний