БРЕ́ШКО-БРЕШКО́ВСЬКИЙ Микола Микола­йович (псевд. і крипт.: Вериго, Брешковский, Бр.-Бр.; 08(20). 02. 1874, С.-Петербург — 23. 08. 1943, Берлін) — письмен­ник, журналіст. Син К. Брешко-Брешковської. Дитинство провів в Ізяславі (нині Хмельн. обл.), в родині К. Вериги, материного брата. Закін. Рівнен. реал. училище (1893). Того ж року пере­їхав у С.-Петербург, працював контролером тютюн. ф-ки. Друкувався від 1896. У ран­ніх творах описував життя запороз. козацтва: «Счастливая пора» («Наблюдатель»,1898, № 1, 2), «В забытой стороне» (Там само, № 11, 12), «“По течению” и другие рас­сказы» (С.-Петербург, 1900), «Запорожец Подкова» (додаток до ж. «Живописное обозрение», 1897, № 12; також — під на­звою «Запорожский казак Игнат Пидкова», С.-Петербург, 1899), «Неудачный набег» («Воскресенье», 1901, № 1–4), «Гайдамаки» (Там само, № 11–23), «Мазепа и запорожцы» («Звезда», 1901, № 35–52); «Петрусь Мартынюк» (Москва; С.-Петербург, 1904). Від 1900-х рр. ви­ступав із числен. публікаціями про художнє мистецтво (крит. стат­ті про В. Маковського, В. Верещагіна), спорт, моду тощо в періодиці. 1906 — видавець і ред. ілюстров. ж. «Огни» (ви­йшло 4 номери). Автор романів про людей мистецтва («Записки проходимца», 1901), спортс­менів («Чемпион мира», 1908), зворотній бік світського життя («Записки натурщицы», 1909), які вирізняються худож. невибагливістю та без­ідейністю. Від 1911 працював у кінемато­графії. Був автором сценаріїв і знявся у фільмах: «Гнат Під­кова» (1911), «Петля смерті» (1913), «Графиня-шпигунка, або Ав­стрійська авантюра», «В тенетах німецького шпигунства» (обидва — 1914). По­ставив за влас. сценарієм на київ. кіностудії «Світлотінь» кримін. драму «Віра Чибіряк» (1917). Автор нарису «По Десне», де описав над­деснян. місцевість та її архіт. памʼятки, серед яких помітне місце належить зі­бран­ню магната Й. Судієнка в с. Очкине побл. Новгорода-Сіверського, пограбованому і знищеному більшовиками 1918. На­прикінці 1918 Б.-Б. заарешт. за звинуваче­н­ням в антибільшов. діяльності, увʼязн. у Кронштад. казематі. 1920 ви­їхав за кордон. Жив у Німеч­чині, де видав понад 30 романів, у яких засуджував рад. тоталітаризм. Остан. роман «Дом Ротшильдов» написав незадовго до смерті. Мав наміри пере­їхати до Одеси й працювати в г. «Молва», в якій 1943 вперше в Україні за період еміграції письмен­ника на­друков. його нарис «Письма издалека» (22–25 серпня). Загинув під час бомбардува­н­ня Берліна.