Косик Володимир Миколайович

КО́СИК Володимир Миколайович (26. 11. 1924, с. Вацевичі, нині Залужани Дрогоб. р-ну Львів. обл. — 12. 06. 2017, Париж) — історик, громадсько-політичний діяч. Чоловік О. Кисі­­левської-Ткач-Косик. Дійсний член (1994), голова (від 2013) НТШ у Зх. Європі. Лицар (1998), офіцер (2005) Ордену мистецтв, пись­­менства та гуманітар. наук Фран­­ції. Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2005). Закін. нар. школу в Дрогобичі. Під час 2-ї світової вій­ни брав участь у русі Опору, зазнав переслідувань з боку ґе­­стапо. 1943 висланий до Німеч­­чини, звідки 1948 виїхав до Франції. Навч. у Сорбонн. університеті (Париж, 1949–53, 1976–78). У 1957–60 — ред. приват. україномов. радіо в м. Тайпей (Тайвань, Китай). Від 1961 працював журналістом, зокрема заснував і редагував ж. «l’Est Européen» (1962–99). У 1974 здобув доктор. ступ. з історії України в УВУ (Мюнхен), 1979 — із сучас. міжнар. відносин у Сорбонн. університеті. 1980–84 викладав у Інституті сх. мов і цивілізацій (нині Університет Париж-3); від 1984 — проф. УВУ; водночас від 1994 — проф. історії Київ. міжрегіон. університету вдосконалення учителів; від 2000 — проф. історії Львів. університету. Голова Об’єдн. українців у Франції (від 1961), дир. Укр. інформ. служби в Парижі (від 1972). Упорядник зб. «Україна в Другій світовій вій­ні у документах. Збірник німецьких архівних матеріалів (фотокопії оригіналів і переклади)» (Л., т. 1–3, 1997–2000) та «Das Dritte Reich und die ukrainische Frage. Dokumente 1934–1944» («Третій Рейх і українське питання. Документи 1934–1944», Мюнхен, 1985). Переклав з франц. мови «Опис України» Ґ. де Боплана (Л., 1998).

Завантажити статтю