Буськ

Визначення і загальна характеристика

БУСЬК — місто Львівської області, райцентр. Знаходиться на р. Зх. Буг, за 51 км на Пн. Сх. від Львова. Площа 10,8 км². Насел. 8673 особи (2001, складає 103,2 % до 1989), пере­важно українці, живуть також росіяни, поляки, білоруси, євреї. Залізнична ст. Має автобусне сполуче­н­ня зі Львовом. Перша писемна згадка про Б. — у «Повісті минулих літ» (1097). До кін. 12 ст. місто пере­ходило від одних володарів до інших, було центром Буського князівства, входило до складу ін. князівств, зокрема й Київського. У 13 ст. Б. ві­ді­гравав роль форпосту на кордоні Волин., а згодом Галиц.-Волин. князівства. 1248 зруйнов. монголо-татар. військами. У 2-й пол. 14 ст. місто, як і вся Галиц. земля, опинилося під владою Польщі. 1411 Б. одним із перших серед міст Галичини отримав Маґдебур. право, став важливим торг. і ремісн. центром краю. Знаходячись неподалік Чорного шляху (яким татари здійснювали грабіжн. напади на Україну), від 2-ї пол. 15 ст. Б. пере­творюється на оборон. центр. 1539–41 зʼявилася перша ф-ка з виробництва паперу, на якому на­друковано Острозьку Біблію (1581) І. Федорова. Культур.-нац. від­роджен­ню сприяло Буське Микол. братство, яке ви­ступало проти утисків українців польс. феодалами. Після 1-го поділу Польщі (1772) Б. опинився під владою Австрії, від 1867 — Австро-Угорщини, з роз­падом якої уві­йшов до складу ЗУНР. 1919–39 Б., як і вся Зх. Україна, пере­бував під Польщею. Від вересня 1939 — у складі СРСР. Від 1940 — райцентр. Напередодні вступу німців улітку 1941 до Б. органи НКВС закатували у вʼязниці 40 жит. міста, зокрема М. Ваня, лікаря й громад. діяча, М. Чучмана, ві­домого кооп. діяча. Крім того, в каплиці парку зна­йдено 50 тіл замордованих, пере­важно сільських дівчат. У 40-х та на поч. 50-х рр. у Б. й Буському р-ні активно діяли боївки УПА. Нині у Б. функціонують під­приємства: ВАТи — «Буський пивзавод», «Буський консерв. завод» (плодоовоч. та мʼясні консерви, дит. харчува­н­ня); СП «Олнова», Буський держлісгосп, Буське під­приємство водок­а­налізац. господарства, Буське упр. екс­плуатації газового господарства. Діють 2 заг.-осв. шк., г-зія, 2 дитсадки, стадіон, спорт. шк., лікарня, Нар. дім, б-ки для дорослих і дітей, муз. шк., кінотеатр; Буський історико-крає­знавчий музей. У місті — від­діл. 4-х банків, готель. Є рай. спортивний клуб «Олімп», серед вихованців якого Н. Шевчук — учасниця фінал. забігу на 800 м чемпіонату Європи з легкої атлетики (Риґа, 1999); Т. Бес­солова — пере­можниця Кадет. ігор України з легкої атлетики і спорт. ходьби на 5 км (Одеса, 1999) та між­народних змагань (спорт. ходьба на 2 км, м. Іл­лічівськ, 1999); О. Бес­солова — пере­можниця першості України з легкої атлетики серед дівчат (спортивна ходьба на 3 км, м. Біла Церква). Вихованці футбол. клубу «Буг» були учасниками фінал. груп. турніру Всеукр. змагань на призи клубу «Шкіряний мʼяч» (Львів, серпень 1999). Б. — центр турист. зони, до якої входять Олеський замок, палац графа Бадені, давньорус. городище Пліснисько. Реліг. громади: 2 УПЦ КП, 3 УГКЦ, РКЦ, християни віри євангельської. Є нар. хорова капела працівників освіти «Освітянка» (кер. І. Закревський), нар. хор працівників культури (Г. Возняк), нар. дух. оркестр Буського рай. Нар. дому (кер. Ю. Томків). Памʼятки архітектури — дзвіниця церкви св. Онуфрія (1680), церква св. Параскеви (1708). Серед памʼяток археології — поселе­н­ня багатошарове (12– 11 ст. до н. е. — 7–5 ст. до н. е.), городища (2–3 та 10–11 ст.). У Б. народилися: президент ЗУНР Є. Петрушевич, філолог-славіст І. Свенціцький, єпис­коп Й. Боцян, ві­домі спів­ачки сестри Байко. 6 грудня 1992 у Б. встановлено перший в Україні монумент на честь Незалежності.

Літ.: Буськ // Злочини комуністичної Москви в Україні влітку 1941 року. Дрогобич, 1991; Чучман В. Буськ: Історико-крає­знав. нарис. Л., 1993.

Б. Л. Глуховецький, І. А. Стельмах

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю