Космічна медицина

КОСМІ́ЧНА МЕДИЦИ́НА — галузь медицини, спрямована на збереже­н­ня фізіологічних функцій, загального стану та здоровʼя людини в умовах космічного простору. Початком фор­­мува­н­ня К. м. вважають успішний політ собаки Лайки (1957), що засвідчив без­печність короткотермінового пере­бува­н­ня у кос­­мосі. 1961 це під­твердив орбітальний політ Ю. Гагаріна. Водночас надмірні при­скоре­н­ня на етапах зльоту і спуску, різке зменше­н­ня впливу сил гравітації (невагомість), гіподинамія, гі­­покінезія, обмежений жит­тєвий про­стір, не­звичне газове середовище, під­вищений рівень радіа­ції, емоційні пере­напруже­н­ня та ін. нетипові для звичайного існува­н­ня людини на Землі чин­ники створюють певну за­грозу для здоровʼя космонавта. Вплив чин­ників космічного польоту на організм досліджують фахівці в галузі космічної фі­­зіо­логії. Попередже­н­ня роз­витку патології, мінімізація негативних наслідків та від­повід­на корекція стану здоровʼя учасників польоту — зав­да­н­ня K. м.

Зароджен­ню К. м. пере­дувала авіаційна медицина, що ви­вчає вплив низького атмо­сферного тиску, при­скорень на організм пілотів висотної авіації, роз­роб­­­ляє методи під­бору кадрів, технічні засоби жит­тєзабезпече­н­ня в герметичних кабінах, технології під­­­трима­н­ня сталої праце­здатно­­сті та реабілітації особового скла­­ду. Космос висунув ще жорсткіші вимоги до фізіологічних сис­­тем організму. На першому ета­­пі польоту від­сутність гравітації зумовлює за­грозу надмірного кровопо­стача­н­ня голови й плечового пояса, набряків верх­ньої частини тулуба, порушень діяльності го­­ловного мозку. Тривале пере­бува­н­ня у стані невагомості, сен­­сорної де­привації та обмеженого простору спричиняє роз­лади психіки, помʼякше­н­ня кісток, втрату кальцію кістками, поруше­н­ня збудливості нейронів головного мозку. Надмірні дози радіації пригнічують активність кровотвор. клітин кістк. мозку, знижують імунітет та праце­здат­­ність. Для усуне­н­ня цих за­гроз використовують як біол., так і тех. (а пере­важно по­єд­нані) тех­нології, які реалізують у на­ступ. послідовності: створе­н­ня рег­­ламенту від­бору канд. у космонавти, проведе­н­ня по­глибленого обстеже­н­ня із за­стосува­н­ням різноманіт. навантажувал. проб; пере­дполітна фіз., психол. та тех. під­готовка; по­стій. контроль стану жит­тєдіяльності та праце­здатності космонавта на всіх етапах польоту; забезпече­н­ня можливості здійсне­н­ня ургент. та регламент. заходів корекції стану учасника польоту; контроль стану здоровʼя космонавта після приземле­н­ня, спо­стереже­н­ня за від­даленими наслідками; післяполітна реабі­­літація, корекція, попередже­н­ня ускладнень. Обстеже­н­ня стану здоровʼя канд. у космонавти та ви­пробува­н­ня його індивід. резистентності до не­звичай. ситуацій здійснюють за допомогою тех. засобів, що забезпечують можливість дозованих навантажень (центрифуга, третбан, барокамера, сурдокамера тощо).

Пере­дполітна під­готовка перед­бачає викори­ста­н­ня спорт. снарядів, газових сумішей, пере­бува­н­ня в горах, регламентов. режиму активності й від­починку, рац. харчува­н­ня. Ва­­гомим здобутком K. м. вважають роз­робле­н­ня устаткува­н­ня та режимів фіз. навантажень, що попереджають аномал. пере­розподіл крові в організмі, атрофію мʼязів та кісток під час тривалого пере­бува­н­ня на орбіті. Створ. при­стосува­н­ня для локал. впливу негатив. тиску на нижню частину тулуба, спец. костюм космонавта «Пінгвін» із вмонтованою системою пруж. елементів, моделювал. вектор земної гравітації; роз­роблено пневматичне взу­т­тя, що від­творює від­чу­т­тя опори, навіть хо­­ди, завдяки пере­міщен­ню тиску на різні зони стопи; за­пропоновано режими керованої атмо­сфери для членів екіпажу за­­лежно від режиму роботи або від­починку. Ці заходи попере­джають роз­виток стану детренованості серц.-судин. системи, атрофію мʼязів, втрату кістками кальцію та повʼязані з електроліт. (кальцієвим і калієвим) гомео­стазом поруше­н­ня діяльності ЦНС. Під час перших польотів у багатьох космонавтів внаслідок викори­ста­н­ня консервованих продуктів виникав дис­­бактеріоз кишковика. Для його запобіга­н­ня створ. препарати «Біфідумбактерин» та «Лактобактерин» (нині ці засоби широко за­стосовують у гастроентерології).

Знач. біол. і тех. про­блемою K. м. залишається захист космонавта від метеорит. за­грози та дії косміч. ви­промінюва­н­ня під час тривалого пере­бува­н­ня у дальньому кос­­мосі. Досягне­н­ня К. м. нині використовують у практ. медицині багатьох роз­винених країн. Зокрема метод ди­станц. конт­­ролю стану здоровʼя людини — телемедицина — дає можливість діа­гностувати хвороби на будь-якій від­стані, навіть проводити між­континентал. лікар. консиліуми для виріше­н­ня склад. клін. про­блем. Кероване газове середовище за­стосовують для лікува­н­ня алергіч., де­пресив. станів, анемій, бронхіал. астми, під­вище­н­ня результативності спортс­менів вищої кваліфікації. Пневмо­пресинг взу­т­тя космонавта (навіть принцип костюма «Пінгвін») використовують у клі­­ніках педіатр. неврології для лікува­н­ня проявів дит. цереб­­рал. паралічу. Гол. досягне­н­ням К. м. А. Григорʼєв вважає те, що вона вперше звернула увагу су­спільства на стан здоровʼя здорової людини. К. м. ви­значає рівень здоровʼя, резервні можливості організму уніфікованим методом за допомогою функціон. проб.

Літ.: Леонов А. А., Лебедев В. И. Во­сприятие пространс­тва и времени в космосе. Москва, 1968; Береговой Г. Т., Завалова И. Д., Ломов Б. Ф., Пономаренко В. А. Эксперимен­­таль­­но-психологические ис­следования в авиации и космонавтике. Москва, 1978; Кубасов В. Н., Таран В. А., Максимов С. Н. Профес­сиональная подготовка космонавтов. Москва, 1985; Ога­­нов B. C., Бакулин А. В., Новиков В. Е. и др. Реакции костной системы человека в космическом полете: феноменология // Авиакосмич. и экол. медицина. 2005. Т. 39, № 6; Літовка І. Г. Кіст­­кова тканина в умовах дефіциту наван­­таже­н­ня. К., 2011; Березовский В. А. Природная и инструментальная оротерапия. Д., 2012.

В. Я. Березовський

Завантажити статтю