БАБКО́ Анатолій Кирилович (02(15). 10. 1905, с. Судженське, нині Новосибір. обл., РФ — 07. 01. 1968, Київ) — хімік-аналітик. Доктор хімічних наук (1941), професор (1943), академік АН УРСР (1957). Заслужений діяч науки УРСР (1966). Державні нагороди СРСР. Закін. Київ. політех. ін­ститут (1927), де й працював асист. каф. аналіт. хімії. Від 1930 — доцент Київ. технол. ін­ституту харчової промисловості; від 1933 — доцент кафедри аналіт. хімії Київ. університету, водночас від 1935 — у ВУАН (згодом АН УРСР): консультант, ст. н. с.; від 1941 — зав. лаб. аналіт. хімії Ін­ституту заг. та неорган. хімії АН УРСР; від 1942 — вчений секр. від­діле­н­ня фіз.-мат. і хім. наук АН УРСР; від 1944 за сумісництвом — в Київ. університеті: завідувач кафедри, від 1960 — професор кафедри аналіт. хімії. Досліджував комплексні сполуки та їх за­стосува­н­ня в аналіт. хімії, фотометр. й люмінесцентні методи аналізу. Проводив системат. дослідж. рівноваги забарвлених комплекс. сполук у роз­чинах; вперше в СРСР за­стосував фіз.-хім. аналіз для ви­вче­н­ня комплекс. сполук у роз­чинах, за допомогою якого об­ґрунтував заг. положе­н­ня ступінчастої дисоціації в роз­чинах і методи ви­значе­н­ня складу роз­чинених комплексів. Виконав роботи в галузі потрійних комплексів, утворених у системі іон металу — аденд — орган. основа; ви­вчав стан високовалент. іонів у роз­чинах; отримав кількісні характеристики рівноваги утворе­н­ня й роз­паду полімер. іонів та їхньої реакц. здатності. Здійснив системат. ви­вче­н­ня гетерополісполук (уперше), які мають у своєму складі два центр. атоми. Результати цих дослідж. лягли в основу роз­робле­н­ня високочутл. методів ви­значе­н­ня неметалів (фосфору, кремнію та ін.). За­стосовуючи нові методи дослідж. каталіт. процесів, ви­значив мікродомішки сірки, міді, кобальту, ванадію, цирконію та ін. елементів у матеріалах високої чистоти. Був кер. Київ. школи хіміків-аналітиків, відп. ред. «Украинского химического журнала» (від 1958), одним із засн. Всесоюз. хім. товариства, кер. секції аналіт. хімії, головою про­блемної Наук. ради з хімії комплексних сполук АН УРСР (від 1946).