Баглай Йосип Олексійович

Визначення і загальна характеристика

БАГЛА́Й Йосип Олексі­йович (21. 06. 1932, м. Комарне, нині Городоцького р-ну Львівської обл. — 31. 12. 2005, Ужгород) — театро­знавець, громадсько-політичний діяч. Член НСЖУ (2000). Премія СТДУ (1993), Закарп. обл. премія ім. братів Шерегіїв (2000), премія ім. А. Волошина (2002). Кандидат філологічних наук (1965). Закін. Львівський університет (1956). Від 1957 працював викл. каф. класич. мов, франц. мови і зарубіж. літ-ри Ужгород. університету. Брав участь у під­готовці укр. пере­кладу «Історії карпатських русинів» М. Лучкая (1–4 томи). 1989 один із засновників обл. організації Товариства української мови ім. Т. Шевченка та НРУ.

Пр.: Із театром — сорок років: Стат­ті, рецензії, нариси. 1997; Людські долі і людські поклика­н­ня. 1997; Перший художник-декоратор «Руського театру “Просвіта”» в Ужгороді. 1998; За українську національну ідею: Ви­брані стат­ті. 1998; У вирі українського національного пробудже­н­ня. 1999; «Мрія з далекої юності...». 1999; Українська пісня над Карпатами. 2000; Нехай святяться імена ваші!.. 2001 (усі — Ужгород).

Літ.: Фединишинець В. Свіжі кроки театро­знавця: Про книги просвітянина Йосипа Баглая // Кра­йові літературні здвиги: Літ.-крит. стат­ті та есе. Уж., 2000; Йосип Баглай: Бібліогр. покажч. // Театро­знавство і театрал. критика. Уж., 2002.

М. М. Вегеш, М. Ю. Токар

Завантажити статтю