Косовський Володимир Іванович
КОСО́ВСЬКИЙ Володимир Іванович (28. 07. 1923, с. Веприк Фастів. р-ну, нині Київ. обл. – 29. 05. 2000, там само) – письменник, громадський діяч. Член НСПУ (1996). Літ. премія ім. В. Марченка (1997). Навч. у Київ. залізнич. технікумі (1938–41). Після окупації Київщини вступив до ОУН. Писав вірші від 1938 про тризуб і нац. прапор; виготовляв листівки з критикою нім. і сталін. режимів, був станичним рай. організації. 1943 рад. військ. трибуналом засудж. до 20-ти р. каторж. робіт і 5-ти р. позбавлення громадян. прав, покарання відбував у воркутин. таборах (РФ). Звільн. 1956. Закін. Київ. мед. училище (1959). Працював фельдшером. Один з організаторів, ст. н. с. Мемор. музею-садиби К. Стеценка у с. Веприк (1969). Допомагав І. Гончару у пошуках експонатів для його музею. Автор зб. невільниц. поезій «В терні колючому» (1993), віршів для дітей «Я б сипав райські самоцвіти» (1995); статей у періодиці про С. Палія, К. Стеценка, репресов. діячів укр. культури, зібраних у кн. «Як рвалися струни на кобзі» (1997; усі – Київ). Друкував добірки поезій у колектив. зб. «З облоги ночі» (1993), «Тризуб: Поезія» (1997; обидва – Київ), альманасі «Біль», ж. «Зона», «Державність», «Українська культура». Брав участь у створенні д/ф «Невільник – брат, невільниця – сестра» (1990, реж. Г. Давиденко, студія «Київнаукфільм»), присвяч. родині Косовських. Упорядковано кн. вибраного К. «Дума денна й нічна» (К., 2001). У м. Фастів 2003 засн. щорічну літ.-мист. премію ім. К.
Літ.: Хорунжий Ю. У Веприк до Косовського // Україна. 1999. № 12.
Ю. М. Хорунжий
Рекомендована література
- Хорунжий Ю. У Веприк до Косовського // Україна. 1999. № 12.