КОСО́ВСЬКИЙ Володимир Іванович (28. 07. 1923, с. Ве­прик Фастів. р-ну, нині Київ. обл. — 29. 05. 2000, там са­­мо) — письмен­ник, громадський діяч. Член НСПУ (1996). Літ. премія ім. В. Марченка (1997). Навч. у Київ. залізнич. технікумі (1938–41). Після окупації Київщини всту­­пив до ОУН. Писав вірші від 1938 про тризуб і нац. прапор; виготовляв листівки з критикою нім. і сталін. режимів, був станичним рай. організації. 1943 рад. військ. трибуналом засудж. до 20-ти р. каторж. робіт і 5-ти р. по­збавле­н­ня громадян. прав, покаран­ня від­бував у воркутин. таборах (РФ). Звільн. 1956. Закін. Ки­­їв. мед. училище (1959). Працював фель­­дшером. Один з організаторів, ст. н. с. Мемор. музею-садиби К. Стеценка у с. Ве­прик (1969). Допомагав І. Гончару у пошуках екс­понатів для його музею. Автор зб. невільниц. поезій «В терні колючому» (1993), віршів для дітей «Я б сипав райські самоцвіти» (1995); статей у періодиці про С. Палія, К. Стеценка, ре­пресов. діячів укр. куль­­тури, зі­браних у кн. «Як рвалися струни на кобзі» (1997; усі — Ки­­їв). Друкував добірки поезій у колектив. зб. «З облоги ночі» (1993), «Тризуб: Поезія» (1997; обидва — Київ), альманасі «Біль», ж. «Зона», «Державність», «Укра­­їнська культура». Брав участь у створен­ні д/ф «Невіль­­ник — брат, невільниця — сестра» (1990, реж. Г. Давиденко, студія «Київнаукфільм»), присвяч. родині Косов­­ських. Упорядковано кн. ви­браного К. «Дума ден­­на й нічна» (К., 2001). У м. Фастів 2003 засн. щорічну літ.-мист. премію ім. К.