КО́ССАК Григорій Йосипович (07. 03. 1882, м. Дрогобич, нині Львівська обл. — 03. 03. 1939, Москва) — військовик. Брат І. Кос­сака. Закінчив Дрогобицьку гімназію і Львівську учительську семінарію. Від 1908 учителював на Тернопільщині та Дрогобич­чині. Брав активну участь у січовому русі й діяльності товариства «Просвіта», був зна­йомий з І. Франком. Під час 1-ї світової вій­ни — командир куреня, 1-го полку Легіону УСС. Від­значився у ході боїв на г. Маківка. Командував 3-м і 5-м корпусами УГА. Після під­писа­н­ня договору між командува­н­ням УГА та Добровольчою армією А. Денікіна пере­їхав на Закарпа­т­тя, деякий час пере­бував у таборі для інтернованих вояків УГА у м. Німецьке Яблон­не (нині м. Яблонец-над-Нісоу, Чехія). 1924 ви­їхав до УСРР, викладав у Харківській школі червоних старшин. Закінчив курси вищого командного складу «По­стріл» (м. Сол­­нєчногорськ Московської обл., 1929). Очолював військової кафедри низки ВНЗів, зокрема Дні­пропетровського хімічного ін­ституту. 15 січня 1931 заарештований за звинуваче­н­ням у приналежності до т. зв. Українського національного центру, засуджений до 6-ти років увʼязне­н­ня. 1937 звільнений, жив і працював у Москві. 22 лютого 1938 заарештований удруге, 2 березня 1939 за звинуваче­н­нями у шпигунст­­ві на користь польської і чеської роз­відок та приналежності до Української військової організації засуджений до роз­стрілу. Реабілітований 1987.