КО́ССАК Іван Йосипович (11. 09. 1876, м. Дрогобич, нині Львівської обл. — 07. 01. 1927, Київ) — військовик, громадський діяч. Брат Г. Кос­сакаЗакінчив Львівський університет (1900). До 1-ї світової вій­ни працював у Чортківській учительській семінарії (нині Тернопільська обл.), одночасно був го­­ловою повітряного т-в «Сокіл» і «Сільського господар», спів­засновник приватного української гімназії. 1914 вступив до Легіону УСС (отримав зва­н­ня сотника), після проголоше­н­ня ЗУНР — отаман УГА. Від 1920 — військовий аташе УНР у Римі, згодом — активний діяч Західноукраїнського товариства Ліги Націй у Відні. 1925 пере­їхав до УСРР, працював у «Центробанку» (Хар­­ків). Уміщував публікації у часописах «Руслан» (Львів), «Віс­­ті» (Харків), «Український прапор» (Ві­день) та ін. Спів­робітник редакції неперіодичного журналу «Обʼ­єд­на­н­ня» (1924), який ви­­давало Демократичного обʼ­­­єд­на­н­ня студентів Українського педагогічного ін­ституту в Празі (на його сторінках опублікував ста­т­тю «Дещо про галицько-українську інтелігенцію і захід­­но-укра­­їнську справу»). Записав низку спогадів ветеранів УГА й УСС, які мав намір видати окре­­мою книгою.