КОСТА́НОВ Дмитро Григорович (Кэстэнэ Дмитро Григорийыкъу; 26. 04(09. 05). 1912, аул Бжедуг­хабль, нині Республіка Адигея, РФ — 05. 11. 1985, м. Майкоп, нині Республіка Адигея, похований у рідному аулі) — адигейський письмен­ник, літературо­знавець. Літературна премія імені Цуга Теучежа (Республіка Адигея, 1980). Учасник другої світової війни. Бо­­йові нагороди. Закінчив Краснодарський педагогічний ін­ститут (РФ, 1934). Учителював. 1938 — завідувач від­ділу художньої літератури Адигнацвидаву; 1939–41, 1963–67 — науковий спів­робітник, від 1946 — вчений секретар Адигейського НДІ; від 1941 — від­повід­альний секретар обласної газети «Социалистическэ Адыгей». 1947–57, 1970–73 — від­повід­альний секретар СП Республіка Адигея. Від 1957 — в Адигейському від­ділен­ні Красно­дарського книжкового видавництва: 1959–63 — директор, 1967–70 — головний редактор. Писав російською та адигейською мовами. Друкува­вся від 1930. Написав вступну ста­т­тю до адигейського ви­да­н­ня творів Кобзаря «Поэмхэмрэ стихыхэм­рэ» («Вірші та поеми», 1939).

До збірника «Две высоты» (1947; адигей. — «IошъхьитIу», 1948) уві­­йшли оповіда­н­ня, нариси воєн­них і по­воєн­них років. Автор критико-біо­графічних нарисів «Народный певец» (1950) та «Цуг Теучеж» (1955); збірника опо­ві­дань «ЦІыфым ишІушІагъ» («Праця славить людину», 1955), збірника «Ыт­хыгъэмэ ащы­щхэр» («Ви­­брані твори», 1962), «ЛIы пхъаш» («Суворий чоловік», 1972), «ЛIым игъэщэкI» («Час змужні­н­ня», 1977), «Анахь лъапIэр» («Без­цін­ний дар», 1986); повісті «Псыхъо­хэр зэхэлъадэх» («Там, де зливаються ріки», 1957; пере­ви­дано 1994 як роман), документальної повісті про адигейського народного поета Цуга Теучежа «Орэдым тамэ къыгокIэ» («Пісня знаходить крила», 1979; 1987, до­дано повість «ЗэтIуа­зэхэр» — «Близнюки»); роману «ПсыгуIан» («Біла лілія», 1967); дилогії «Шэуджэн Мос» («Мос Шовгенов», 1970, кн. 1; 1974, кн. 2; 1982, кн. 1–2). Усі за­значені книги ви­дано в Майкопі. Творчості Т. Шевченка присвятив ста­т­тю «Дунаем щызэлъашIэрэ поэт ин дэд» («Всесвітньо ві­домий великий поет») // «Социа­лис­тическэ Адыгей», 1961, 10 мар­та). Пере­клав із російської адигейською мо­вою дослідже­н­ня Б. Попова «Как возделывать просо» («Мэщым илэжъыкI», Краснодар, 1930), пʼєсу М. Горького «На дне» («ЫчIэм щыIэхэр», 1939), романи О. Фадєєва «Молодая гвардия» («Гвардие ныбжьыкI», спільно з Ю. Тлюстеном), С. Бабаєвського «Кавалер Золотой Звезды» («Дышъэ жъуагъор зишъуаш», спільно з М. Парануком; обидва — 1953; усі — Майкоп) та ін. Деякі твори К. пере­кладено мовами народів світу. На будинку, де він жив у центрі м. Майкоп на вул. Червоножовтнева, № 7, встановлено меморіальну дошку.