БЕРНЕ́С Марк Наумович (справж. — Не­йман; 08(21). 09. 1911, м. Ніжин, нині Черніг. обл. — 17. 08. 1969, Москва) — актор, естрадний спів­ак. Нар. арт. РРФСР (1965). Закін. театр. курси в Харкові. 1925–28 працював статистом у театрах Харкова; 1929– 30 — актор Моск. драм. театру (театр Корша). Перша епізод. роль у к/ф «Вʼязні» (1935). Знявся у 32-х кінофільмах, серед яких «Шахтарі» (1937), «Людина з рушницею» (1938), «Два бійці» (1943), «Великий пере­лом» (1946), «Далеко від Москви» (1950), «Вони були першими» (1956), «Це сталось у міліції» (1963). Його героям властиві мужність, простота, весела вдача, почу­т­тя гумору. Характеристика багатьох персонажів доповнювалася лірич. піснями, які сам виконував. 1938–39 працював на Одес. кіностудії (к/ф «Стара фортеця», 1938 та ін.). Знявся у фільмах Київ. кіностудії: «Велике життя» (1-а серія — 1939, 2-а — 1946, ви­йшов на екран 1958) — інженер Пєтухов, «Квартал № 14» (1942) — польс. робітник, «Дорога до зірок» (1942) — генерал Кожухаров, «Третій удар» (1948) — матрос Чмига, «Далеко від Москви» (1950; Сталін. премія, 1951) — Умар Магомет; «Тарас Шевченко» (1951) — Косарев, «Максимко» (1952) — корабел. лікар. Ві­домий і як естрад. спів­ак, виконував пісні, написані для нього («Улюблене місто», «Шаланди, сповнені кефалі», «Темна ніч», «Я люблю тебе, життя», «З чого починається Батьківщина», «Москвичка», «Три роки ти мені снилася», «Журавлі», «В далекий край товариш від­літає» тощо).