БЄ́ДНИЙ Демʼян (справж. — Придворов Юхим Олексі­йович; 01(13). 04. 1883, с. Губівка Олександрій. пов. Херсон. губ., нині Компаніїв. р-ну Кіровогр. обл. — 25. 05. 1945, Москва) — поет. Член СП Росії. Закін. Київ. військ.-фельдшер. школу (1900). Служив у військ. лазареті у Єлисавет­граді (нині Кірово­град). 1904 вступив на істор.-філол. факультет С.-Петербур. університету, лекції в якому слухав до 1908. Зва­н­ня дійс. студента (до 1914) до­зволяло йому жити в С.-Петербурзі й за­йматися літ. діяльністю. Перші вірші на­друкував 1899 у г. «Киевское слово». Перша зб. — «Басни» (С.-Петербург, 1913). У вірш. повісті «Про землю, про волю, про рабочую долю» (Петро­град, 1917) славив більшов. партію. У роки воєн. дій 1918–20 популярність здобула політ. сатира Б. У поемі «Главная улица» (1922) оспівував утвердже­н­ня рад. влади. Низку віршів присвятив В. Леніну. Прагнув бути без­доган. пере­кладачем на вірші політ. гасел партії, але в окремих творах 30-х рр. припустився дегероїзації минулого рос. народу, що стало вже невчасним, і був під­даний парт. критиці. У роки 2-ї світової війни писав патріот. вірші й поеми. Низку творів присвятив Україні — «Пороги», «Цветы и корни», «Колхоз “Красный Кут”» (1936, нова ред. «Степан Завгородний», 1941), «Вставай, Украина», «Возле могилы Тараса Шевченко», «Салют победителям», «Одес­са», «Освободителям Полтавы». За його байкою «Митька-бегунец» по­ставлено укр. фільм з однойм. на­звою (1920). Деякі ранні твори написав українською мовою. Але чи не найбільша його «заслуга» перед Україною — участь у цькуван­ні О. Довженка за фільм «Земля».