БІЛЕ́НКО Дорош Кононович (22. 06(04. 07). 1894, с. Козин, нині Миронів. р-ну Київ. обл. — 04. 09. 1972, Київ) — геолог, геоморфолог, ґрунто­знавець. Доктор геологічних наук (1941), професор (1946). Навч. у Вінн. ін­ституті (1916), закін. Київ. ІНО (1926). Учителював (1917– 23); працював завідувач від­ділу тектоніки й геоморфології (1930–40), геоморфології й четвертин. геології (1941–43) Ін­ституту геол. наук АН УРСР (Київ); одночасно доцент Київ. гірн.-геол. ін­ституту (1930– 35), проф. Київ. університету (1936–41) і від 1944 — проф. С.-г. та Ліс. ін­ститутів Києва. Учасник числен. наук. екс­педицій (1927–38). Провадив геол. зйомку, ви­вчав геоморфологію території України та пошире­н­ня лесів, су­глинків, алювію, морени в антропогені.