КОСТИНО́ВИЧ Казимир-Титус (04. 01. 1884, Тернопіль — 12. 05. 1928, Львів) — живописець, графік, скульптор, художник театру. На­вчався у Краківській Академії мистецтв (1902–03 — у Ю. Мегоф­фера; 1908–12 — у С. Виспянського, Л. Вичулковського, С.-М. Дембіцького). Від 1912 викладав ри­сунок у гімназіях Львова. Воював 1914–18 у складі Польського легіону. Від 1925 — віце-голова Товариства художників образотворчого мистецтва Галичини. Брав участь у міських ви­ставках від 1910. Персональна — у Львові (1923, 1926–27, посмертна — 1929). Використовуючи яскраві барви, малював у різних техніках фігурні композиції, краєвиди, порт­рети, натюрморти. Створював акварельні і пастельні карикатури на теми політики, культурного і громадського життя; шаржі на Е. Булянду, С. Лемпіцького, В. Подляху, Т. Урбанського. Виразна контурна лінія і насичений колорит карикатур вказують на вплив сецесії, постім­пресіонізму та екс­пресіонізму. Ілюстрував часопис «Szczutek» і ви­дані у Львові книги С. Майковського, А. Шредера (обидві — 1920-і роки), Я. Кас­провича (1922). Проєктував костюми і декорації для львівських театрів «Ul» (1921, спів­автор Ю. Крупський) і «Малий театр» (1927). За­ймався 1925–27 керамікою, виконував фаянсові вироби з тенденціями ар-деко й іноді зі стилізацією гуцульського мистецтва: статуетки («Пі­вень», «Дракон»), алегоричні рельєфи («Осінь»), профільні голови («Св. Іоанн»), вази, флакони, світильники, іграшки. Публікував у львівській пресі стат­ті про мистецьке життя.