БАРА́Н Анна-Марія (18. 01. 1914, Казарка, Югославія — 01. 12. 1995, Саскатунь, Канада) — письмен­ниця, громадська діячка, історик. Дружина Т.-Б. Барана. Закін. Львів. муз. ін­ститут (1939), навч. у м. Пас­сав (Німеч­чина, 1946–48), Саскатун. Ал­ланс. коледжі (Канада, від 1949). Учителювала в Україні, Німеч­чині, Саскатуні. Від 1966 — у кредитовій спілці «Нова громада». Голова і секр. від­ділу Ліги укр. катол. жінок (ЛУКЖ) у Саскатуні. 1954–56, 1961–64 — голова єпархіал. управи і за­ступник голови кра­йової управи ЛУКЖ. 1969–73 — голова Комітету українок Канади в Саскатуні. Була головою ради Укр. обʼ­єдн. за патріархат УКЦ, заст. президента Гол. ради Укр. світського апостоляту в Римі. 1969 при­значена патріархом Йосипом до управи товариства св. Софії в Канаді. Від 1959 — чл. управи СФУЖО. Була однією з засн. ж. «Наша дорога». Писала пʼєси для дітей та молоді, зокрема «Ранок у лісі», «Ударив дзвін», «Грибки», «Діві Марії». Серед праць — «Українські католицькі церкви Саскачевану» (1977).