Баран Анна-Марія
БАРА́Н Анна-Марія (18. 01. 1914, Казарка, Югославія — 01. 12. 1995, Саскатунь, Канада) — письменниця, громадська діячка, історик. Дружина Т.-Б. Барана. Закін. Львів. муз. інститут (1939), навч. у м. Пассав (Німеччина, 1946–48), Саскатун. Алланс. коледжі (Канада, від 1949). Учителювала в Україні, Німеччині, Саскатуні. Від 1966 — у кредитовій спілці «Нова громада». Голова і секр. відділу Ліги укр. катол. жінок (ЛУКЖ) у Саскатуні. 1954–56, 1961–64 — голова єпархіал. управи і заступник голови крайової управи ЛУКЖ. 1969–73 — голова Комітету українок Канади в Саскатуні. Була головою ради Укр. об’єдн. за патріархат УКЦ, заст. президента Гол. ради Укр. світського апостоляту в Римі. 1969 призначена патріархом Йосипом до управи товариства св. Софії в Канаді. Від 1959 — чл. управи СФУЖО. Була однією з засн. ж. «Наша дорога». Писала п’єси для дітей та молоді, зокрема «Ранок у лісі», «Ударив дзвін», «Грибки», «Діві Марії». Серед праць — «Українські католицькі церкви Саскачевану» (1977).